24 березня: яке церковне свято, що не можна робити перед Благовіщенням
24 березня за новим стилем православні віряни вшановують преподобного Захарія Печерського - ченця Києво-Печерської лаври, який жив у XII - XIV століттях. За церковним переказом, він подвизався в Дальних печерах, відзначався суворим постом і нерідко споживав їжу лише після заходу сонця, обмежуючись травами.
Преподобного Захарія пов’язують із даром молитви. За переказами, він міг виганяти бісів, зцілювати людську душу та бачити ангелів. Його святі мощі спочивають у Дальних печерах Києво-Печерської лаври.
Цього ж дня в новому календарі Православної церкви України настає передсвято Благовіщення Пресвятої Богородиці. Перед великими святами Церква встановлює передсвятковий період, який може тривати від одного до п’яти днів. У цей час у храмах уже звучать святкові молитви та піснеспіви. Саме Благовіщення означає добру і радісну звістку про визволення людського роду від гріха та вічної смерті.
Окрім преподобного Захарія, 24 березня за новим календарем також вшановують преподобного Захарію, ченця, святителя Артемія, єпископа Солунського, а також преподобного Якова, єпископа Катанського.
За старим, юліанським календарем, цього дня згадують святителя Софронія, патріарха Єрусалимського.
Напередодні Благовіщення віряни традиційно йдуть до храму, щоб помолитися Діві Марії, попросити заступництва та прощення. Якщо відвідати церкву немає можливості, молитву дозволяється звершити вдома. У давнину цього дня в церквах також освячували насіння для посіву.
У народній традиції існував ще один звичай: перед походом до храму вся родина тричі обходила дім із молитвою. Вважалося, що так можна захистити оселю від усього злого.
Оскільки вже на саме Благовіщення будь-яку працю вважали гріхом, усі невідкладні справи намагалися завершити саме 24 березня. Господині робили ретельне прибирання, а старі й непотрібні речі за звичаєм спалювали.
У народі цей день називали Артемон-дери полоз. Таке найменування пов’язували з весняним настом, який укривав сніг і псував полози саней. Вважалося, що той, хто не встиг перейти на віз, ризикував залишитися без транспорту.
Церква цього дня закликає утримуватися від лихослів’я, брехні, осуду, заздрості та лінощів. Не слід відмовляти в допомозі тим, хто її потребує. Триває Великий піст, тому віряни, які постують, не їдять м’ясних страв. Водночас наголошується, що обмеження в їжі є лише зовнішнім боком посту, а головне - стежити за думками, словами і вчинками.
За народними повір’ями, усі справи, пов’язані з прибиранням і важкою працею, бажано завершити до обіду. Після полудня не радили прати, прибирати і шити, бо це нібито до хвороби. Також не рекомендували займатися рукоділлям, аби не поранитися, сваритися з родичами, підвищувати голос на дітей і влаштовувати галасливі посиденьки, щоб не накликати смуток, сімейні проблеми та втрату щастя в домі.
Окремо цього дня не радили перераховувати гроші та займатися фінансовими справами, бо це вважали прикметою до бідності.
24 березня наші предки особливо уважно придивлялися до природи. Вважалося, що тепла ніч обіцяє дружний прихід весни. Якщо співає жайворонок - незабаром прийде тепло. Роса віщує добрий урожай проса, а сніг - урожай гречки. Дощ на Артемона в народі пов’язували з добрим кормом для худоби.
Також існувало повір’я, що теплий день 24 березня обіцяє погожу весну і ранній прихід літа.
