Чорнобиль через 40 років: пам’ять, виставки та фільми про техногенну катастрофу
Розповідаємо, як під час повномасштабної війни росіяни обстрілювали станцію, як сьогодні виглядає зона та які виставки та фільми можна подивитися.
Виставка «Чорнобиль. 40 років потому»
Рівно через чотири десятиліття після аварії на Чорнобильській АЕС організатори пропонують осмислити не лише події 1986 року, а й їхнє значення сьогодні.
Експозиція побудована навколо метафори світла — символу енергії, знань і відповідальності — та складається з трьох тематичних залів.
Перший зал, «Світло, що не згасло», присвячений самій катастрофі: від історії створення станції до ночі аварії, ліквідації її наслідків та евакуації Прип’яті. Через артефакти, документи та інсталяції він порушує питання цінності життя і формування глобального поняття «культури безпеки», яке виникло після Чорнобиля.
Другий зал, «Світло, що працює», зосереджується на сучасному житті зони відчуження. Тут показана щоденна робота фахівців — від управління радіоактивними матеріалами до екологічного моніторингу та розвитку інфраструктури зберігання відпрацьованого ядерного палива. Окрему увагу приділено міжнародній співпраці та внеску ЄС.
Між залами розміщені тематичні переходи: зокрема, інсталяція з моделями зруйнованого четвертого енергоблоку та Нового безпечного конфайнменту, що символізує шлях від катастрофи до її подолання, а також «зелений коридор», який ілюструє відновлення природи в зоні відчуження.
Третій зал, «Світло майбутнього», присвячений перспективам ядерної енергетики — від малих модульних реакторів до термоядерних технологій. Завершує експозицію художній вітраж «Прометей майбутнього», який осмислює енергію як відповідальність перед наступними поколіннями.
Візуальним символом виставки стала квітка з шестикутною структурою — алюзія на ядерні технології та водночас відсилання до атракціону «Ромашка» у Прип’яті, який так і не відкрився через аварію.
Виставка відкривається на тлі нинішньої війни: окупації Запорізької АЕС та регулярних атак на енергетичну інфраструктуру.
У цьому контексті організатори наголошують: уроки Чорнобиля про глобальну відповідальність і ядерну безпеку сьогодні є особливо актуальними.
Висттавка працюватиме 25 і 26 квітня. Вхід вільний.
Частину експозиції згодом представлять на Генеральній конференції МАГАТЕ у Відні у вересні 2026 року.
Як живе Чорнобиль сьогодні
Чорнобиль сьогодні виглядає зовсім інакше, ніж у перші десятиліття після аварії. Зона відчуження, яка після серіалу 2019 року стала популярним туристичним об'єктом, у 2026 році – переважно військовий об'єкт.
Місто Прип'ять тепер більше схоже на ліс з радянськими "коробками" багатоповерхівок.
Центральна площа з готелем "Полісся", палацом культури "Енергетик" та універсамом нагадує кадри з постапокаліптичного фільму. Школи та басейн "Лазурний" поступово руйнуються, але колесо огляду та мозаїки досі стоять. Ці зміни яскраво демонструють фото Чорнобиля.
Чорнобиль через 40 років: як природа відвойовує зону відчуження
Експедиція журналістів разом з екологами зафіксувала вражаючі результати відновлення фауни. У зоні мешкають лосі, олені, сарни, дикі кабани, а також такі рідкісні хижаки як вовки, рисі та бурі ведмеді. До початку повномасштабної війни на територію заповідника періодично мігрували навіть зубри з Білорусі. Аби зберегти цю популяцію, попри збудований на кордоні паркан, екологи розглядають можливість завезення 6-7 особин з польської Біловезької пущі.
Загалом у зоні зафіксовано понад 300 видів хребетних тварин та 1200 видів рослин, з яких значна частина – близько 350-360 видів тварин та 160 рослин – занесені до різних охоронних списків, включно з Червоною книгою.
Щоб побачити справжнє життя дикої природи, дослідники встановили фотопастки на лісових стежках поблизу озер, які слугують водопоєм для тварин.
Отримані кадри підтвердили високу активність звірів: камери зафіксували кусуль, борсуків, журавлів, лисиць та навіть обережну рись. Екологи зазначають цікаву деталь – поведінка тварин за 40 років суттєво змінилася. Хижаки та копитні стали більш толерантними до присутності людей.
Топ-5 фільмів і серіалів про Чорнобильську трагедію
Фільми про Чорнобиль знімали та знімають кінорежисери з України, Європи, США, Британії. Ця трагічна подія охопила всі життєві сфери країни: побут, охорону здоров’я, науку і т. д. Великий інтерес до Чорнобильської катастрофи зібрав біля екранів не тільки жителів України, а й усього світу.
Безліч реальних історій покладено в основу фільмів та міні-серіалів, які своєю атмосферою не залишають глядачів байдужими. Ми розповімо про кінофільми, в яких показані неймовірні події з життя людей в момент катастрофи на ЧАЕС.
Міні-серіал «Метелики» (2013)
Фільм знімався в Україні. Режисер – Віталій Воробйов. Рейтинг IMDb: 7,6
Сюжет розповідає про двох сестер, які їдуть відпочивати до рідних у Прип’ять. Подорожуючи на машині, вони не припускали, що вона зламається, а їм доведеться ночувати в лісі. Несподівано в напрямку АЕС почали масово рухатися пожежні машини. Автомобіль героїнь зіштовхнули на узбіччя, а дівчата продовжили шлях пішки.
Прийшовши в місто, одна з сестер залишилася в лікарні, допомагаючи доглядати за постраждалими. Інша ж закохується в нового знайомого – солдата строкової служби.
Міні-серіал HBO «Чорнобиль» (2019)
За версією IMDb, міні-серіал «Чорнобиль» став найпопулярнішим у світі.
Стрічка розповідає про події 1986 року. Техногенна катастрофа, що стала найбільшою трагедією у світовій історії, не залишила байдужими режисерів і сценаристів. Серіал складається з окремих оповідань очевидців, які вижили в радіоактивному пеклі, і тих, хто в той час займав керівні посади в країні.
В основі серіалу – книга Світлани Алексієвич під назвою «Чорнобильська молитва».
Відомостями діляться Валерій Легасов, талановитий вчений, який був членом комісії з розслідування причин вибуху в Чорнобилі, Уляна Хом’юк, фізик-ядерник, Борис Щербина, голова комісії уряду, яка вела розслідування причин поломки і пожежі. Їхні розповіді формують єдину картину подій.
«Чорнобиль: Останнє попередження» (1991)
Радянсько-американський фільм розповідає про міжнародну команду лікарів, які рятують життя постраждалих від радіоактивного опромінення.
Стрічку зняв Ентоні Пейдж, взявши за основу розповіді Роберта Гейла і Томаса Хаузера, описані в спільній книзі «Останнє попередження: Спадщина Чорнобиля».
«Серце Чорнобиля» (2003)
Документальний фільм знятий американськими кінематографістами. Його суть – в описі життя дітей України та Білорусії, які отримали величезну дозу опромінення.
У фільмі показано подорож по Україні та Білорусії. Її здійснював Аді Рош, засновник Чорнобильського дитячого проєкту, родом з Ірландії. Він спостерігав за тим, як опромінення вплинуло на здоров’я дітей. Адже діти та підлітки, які отримали опромінення внаслідок радіоактивної пожежі, стали масово хворіти на рак щитоподібної залози.
«Битва за Чорнобиль» (2006)
Американський фільм каналу Discovery по праву вважається одним з найбільш видовищних і вірогідних документальних картин про аварію на ЧАЕС. Автори спілкувалися з безліччю людей, які допомагали ліквідувати наслідки катастрофи, в тому числі й колишнім президентом СРСР Михайлом Горбачовим.
Зміст фільму: пожежники та працівники станції намагаються не допустити ще одного вибуху. Розповідається про великі дози радіаційного опромінення, які отримали жителі Прип’яті та навколишніх сіл, і про те, як радянська влада злочинно приховувала факт зараження і його страшні наслідки.
Як Росія пошкодила укриття на Чорнобильській АЕС
14 лютого 2025 року Володимир Зеленський повідомив, що російські війська атакували укриття на Чорнобильській АЕС, завдавши йому суттєвих пошкоджень.
Президент України також наголосив, що цей захисний об'єкт будували разом із партнерами з Європи та США. Втім, на щастя, радіаційний фон внаслідок удару не підвищився.
Водночас голова ДАЗВ Григорій Іщенко зауважив, що якби російський дрон влучив на 15 метрів вбік, наслідки могли б бути катастрофічними. За його словами, могла статися радіаційна аварія.
Зауважимо також, що внаслідок російський обстрілів Чорнобильська АЕС також неодноразово залишалася без енергопостачання.
Читайте нас в Telegram
