ЄС різко критикує НАЗК: чому Брюссель вимагає термінового аудиту
Після початку політичної кризи, пов’язаної з «Міндічгейтом», головна увага громадськості й медіа прикута до роботи НАБУ та САП. Втім, як інформує ThePublic.info, посилаючись на пресслужбу НАЗК, у цьому контексті дедалі частіше згадують ще один антикорупційний орган — Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Це єдина інституція, яка фігурує на оприлюднених аудіозаписах.
На одному із записів особа з позивним «Тенор» (ймовірно Дмитро Басов) говорить фразу: «Двадцять віддав у НАЗК» — що може йтися про 20 тисяч доларів. Офіційних підтверджень чи деталей наразі немає, проте керівник НАЗК Віктор Павлущик заявив, що ставиться до ситуації серйозно і готовий шукати винних у разі порушень.
На цьому тлі у Верховній Раді заговорили про потребу термінового аудиту НАЗК. Занепокоєння висловили й представники Євросоюзу — що є нетипово різкою реакцією, враховуючи, що ще торік Брюссель називав агентство «зразковим органом» української антикорупційної системи.
У новому звіті ЄС за 2025 рік уже йдеться про «сумніви щодо неупередженості НАЗК та ефективності його роботи». У європейській бюрократичній мові це означає жорстку критику та сигнал про дуже високий рівень тривоги.
За словами заступниці виконавчого директора Transparency International Ukraine Катерини Риженко, торік тіньовий звіт також містив критику НАЗК, але після врахування позиції уряду ЄС погодився дати шанс агентству. Цьогоріч — ситуація змінилася: вимоги тіньового звіту перейшли в офіційну позицію Євросоюзу майже без змін.
Однією з причин вважають реакцію НАЗК на липневу кризу. Під час атаки влади на НАБУ і САП агентство не виступило на їхній захист, хоча саме воно відповідає за формування антикорупційної політики держави.
Головне протиріччя — аудит
ЄС наполягає на негайному проведенні зовнішньої незалежної оцінки ефективності НАЗК, однак у Києві не поспішають її запроваджувати.
Катерина Риженко стверджує, що українська сторона свідомо затягує процес:
«Затримка – виключно з боку України. Ми маємо розробити нову методологію, Мін'юст її затвердити. Партнери вже надали свої пропозиції — але вони лежать без руху», – говорить експертка.
Вона також наголошує, що поточна методологія аудиту є неефективною, і її неможливо повторити. НАЗК же заперечує це — заступник голови агентства Дмитро Калмиков вважає нинішню систему оцінки достатньою і виступає проти змін.
Таким чином, маємо відкрите протистояння Києва та ЄС, що стосується одного з ключових пунктів євроінтеграційних вимог. У тіньовому звіті ЄС наголошується також, що значна частина рекомендацій першого аудиту НАЗК досі не виконана, а окремі практики навіть погіршилися після зміни керівництва у 2024 році.
