Керівники розвідок Європи скептично оцінюють перспективи мирної угоди щодо України у 2026 році
Про це повідомляє Reuters із посиланням на керівників п’яти європейських розвідувальних відомств, які спілкувалися на умовах анонімності. За їхніми словами, Росія не прагне швидкого завершення війни, а переговори зі Сполученими Штатами використовує для досягнення власних стратегічних цілей.
Четверо співрозмовників зазначили, що Москва намагається домогтися послаблення санкцій та укладання ділових угод. Один із них заявив, що Росія не шукає мирної угоди, а переслідує незмінні стратегічні цілі, серед яких усунення Володимира Зеленського та перетворення України на нейтральний буфер для Заходу.
Один із керівників розвідки назвав поточні контакти у Женеві, де цього тижня відбувся черговий раунд переговорів, «театром переговорів». Інший зазначив, що Росія не потребує швидкого миру, а її економіка не перебуває на межі краху.
Переговори, які проходять за посередництва США, не принесли прориву з ключових питань, зокрема щодо територій. Москва наполягає, щоб Київ вивів війська з частини Донецької області, яку Росія не контролює, що Україна відкидає.
Один зі співрозмовників вважає помилковим припущення, що поступки щодо Донеччини автоматично приведуть до миру. За його словами, навіть у разі таких кроків Росія може висунути нові вимоги. Інший додав, що повний контроль над Донецькою областю міг би задовольнити територіальні амбіції Москви, але не забезпечив би зміни проєвропейського курсу української влади.
Двоє керівників спецслужб заявили, що Росія прагне розділити переговори на два напрями: один щодо війни, інший щодо двосторонніх домовленостей зі США, включно з питанням санкцій.
Володимир Зеленський повідомив, що українські спецслужби інформували його про обговорення між США та Росією можливих угод про співпрацю на суму до 12 трильйонів доларів, які запропонував російський представник Кирило Дмитрієв. Сам Дмитрієв писав у X, що портфель потенційних проєктів перевищує 14 трильйонів доларів.
За словами одного з керівників розвідки, такі пропозиції можуть бути привабливими для Дональда Трампа і для російських олігархів, які постраждали від санкцій. Водночас він назвав Росію стійким суспільством, здатним витримувати труднощі.
Інший співрозмовник зауважив, що у другій половині 2026 року Росія може зіткнутися з дуже високими фінансовими ризиками через обмежений доступ до капітальних ринків і високі витрати на запозичення.
За оцінками аналітиків, російська економіка минулого року зросла лише на 1 відсоток. Ключова ставка Центрального банку становить 15,5 відсотка, а ліквідна частина резервного фонду, який використовується для покриття бюджетного дефіциту, з 2022 року скоротилася більш ніж удвічі.
У Білому домі на запит Reuters відповіли, що Дональд Трамп і його команда зробили більше за інших для наближення сторін до припинення бойових дій. Водночас у Європі говорять про суттєві розбіжності в оцінках між столицями ЄС і Вашингтоном.
