Корупція у Верховному Суді: що відомо про ймовірних фігурант
Про нові підозри повідомили НАБУ і САП. Дані про ймовірних фігурантів оприлюднили ЗМІ з посиланням на джерела у правоохоронних органах.
НАБУ і САП 19 травня повідомили про розширення кола підозрюваних у справі про корупцію у Верховному Суді.
За версією слідства, нові підозри отримали троє чинних суддів Верховного Суду та один суддя Верховного Суду у відставці.
Антикорупційні органи заявили, що ці особи, будучи суддями Великої Палати Верховного Суду, одержали неправомірну вигоду за ухвалення рішення в інтересах власника групи “Фінанси і кредит”.
Офіційно НАБУ і САП імен нових підозрюваних не назвали.
За інформацією ЗМІ з посиланням на джерела у правоохоронних органах, ймовірно йдеться про чинних суддів Верховного Суду Жанну Єленіну, Ірину Григор’єву та Ігоря Желєзного, а також суддю Верховного Суду у відставці Олександра Прокопенка.
Справа про акції Полтавського ГЗК
За даними НАБУ і САП, у 2002 році український бізнесмен придбав 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату у чотирьох компаній.
Через 18 років колишні акціонери звернулися до господарського суду з позовом. Вони просили визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним і повернути собі акції Полтавського ГЗК.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимог.
У 2022 році апеляційний суд скасував це рішення та визнав договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним.
За версією слідства, щоб не допустити втрати акцій, на початку березня 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом так званого бек-офісу у Верховному Суді.
Протягом березня-квітня 2023 року бізнесмен передав адвокату 2,7 млн доларів США.
19 квітня 2023 року Верховний Суд ухвалив рішення на користь бізнесмена. Після цього, за даними слідства, у травні 2023 року 1,8 млн доларів США були розподілені між головою та суддями Верховного Суду.
Що було раніше у справі Князєва
15 травня 2023 року тодішнього голову Верховного Суду та адвоката викрили під час отримання другого траншу неправомірної вигоди у сумі 450 тис. доларів США.
Справа за обвинуваченням колишнього топпосадовця наразі слухається у ВАКС.
У липні 2023 року про підозру повідомили самому бізнесмену.
У вересні 2025 року підозру отримала особа, за пособництва якої, за даними слідства, було забезпечено передачу коштів власником групи “Фінанси і кредит” голові та суддям Верховного Суду.
15 жовтня 2025 року Апеляційна палата ВАКС надала дозвіл на спеціальне досудове розслідування у справі власника групи “Фінанси і кредит”.
НАБУ і САП заявили, що нові підозри суддям стали можливими після отримання важливих додаткових доказів, які антикорупційні органи вважають достатніми для притягнення цих осіб до кримінальної відповідальності.
Слідство у справі триває.
Що відомо про Жанну Єленіну
Жанна Єленіна з травня 2019 року є суддею Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
У 2010-2019 роках вона працювала суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Єленіна входила до колегії 18 суддів Великої Палати Верховного Суду, яка розглядала справу щодо акцій Полтавського ГЗК.
У 2023 році у межах справи Князєва в квартирі Єленіної проводили обшук. Під час обшуку знайшли 177 750 доларів США і 10 000 євро готівкою.
Із цієї суми 50 тис. доларів США слідство попередньо ідентифікувало як частину неправомірної вигоди.
ВАКС наклав арешт саме на ці 50 тис. доларів США, а щодо 127 750 доларів США і 10 000 євро в арешті відмовив.
У 2024 році Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарну справу щодо Єленіної. Водночас сама суддя, за оприлюдненими даними, заявляла, що у справі Князєва має статус свідка.
Що відомо про Ірину Григор’єву
Ірина Григор’єва є суддею Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду з 2017 року.
Вона працює суддею понад 30 років.
У 2023 році Григор’єва також фігурувала у справі, пов’язаній із колишнім головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим.
Під час обшуку в неї знайшли 50 тис. доларів США. За даними, які публікувалися раніше, детективи ідентифікували ці кошти як частину хабаря, що призначався Князєву та іншим суддям Верховного Суду.
Також повідомлялося, що Григор’єва відмовилася від апеляційної скарги на рішення про арешт вилучених у неї 50 тис. доларів у межах справи Князєва.
У 2024 році Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарну справу щодо Григор’євої, однак рішення станом на момент публікації не було.
Також повідомлялося, що суддя намагалася піти у відставку, але ВРП зупинила розгляд через ймовірне порушення.
Що відомо про Ігоря Желєзного
Ігор Желєзний з 2019 року є суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
До цього він працював суддею Миколаївського окружного адміністративного суду.
До Желєзного раніше були питання через ймовірну причетність до сумнівних рішень та майно сумнівного походження.
Також повідомлялося, що за 2025 рік Желєзний задекларував майже 4 млн грн заробітку у Верховному Суді, понад 4,3 млн грн грошових активів і ще понад 1,8 млн грн активів у дружини.
За цими ж даними, у 2025 році він подарував дружині 1,2 млн грн.
Що відомо про Олександра Прокопенка
Олександр Прокопенко є суддею Верховного Суду у відставці.
Раніше він працював у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
Верховний Суд офіційно повідомляв, що 24 вересня 2024 року Вища рада правосуддя звільнила Олександра Прокопенка у відставку з посади судді Верховного Суду.
Збори суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду двічі обирали Прокопенка до Великої Палати ВС.
У минулому до Прокопенка були питання щодо можливого використання службового становища для особистих потреб, зокрема приватизації службового житла.
Також повідомлялося, що у 2014 році він придбав дорогий автомобіль за підозріло низькою ціною.
Чому справа важлива
Справа почалася з викриття тодішнього голови Верховного Суду у травні 2023 року, але після нових підозр її фокус розширився до можливої участі інших суддів Великої Палати.
Офіційна позиція НАБУ і САП полягає в тому, що нові підозри стали можливими після здобуття додаткових доказів.
Водночас імена ймовірних фігурантів наразі не підтверджені офіційними повідомленнями антикорупційних органів.
У НАБУ окремо наголошують, що особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в законному порядку і не встановлено обвинувальним вироком суду.
Читайте нас в Telegram
