Необґрунтовані активи на 368 млн грн: що виявили у керівників обласних ТЦК
Журналісти редакції розслідувань Суспільного проаналізували інформацію про 62 колишніх і чинних керівників обласних ТЦК та СП в усіх регіонах України, які перебували на посадах у 2022-2026 роках. До вибірки увійшли лише ті посадовці, чиї прізвища вдалося ідентифікувати у відкритих джерелах. Їх розділили на три групи: фігуранти правоохоронних розслідувань і справ із ознаками незаконного збагачення, посадовці, чиї активи корелюються з офіційними доходами, а також ті, у кого за час повномасштабного вторгнення майнових змін не зафіксували.
У матеріалі нагадується, що саме обласні ТЦК є стратегічними центрами системи мобілізації. Вони підпорядковують районні та міські ТЦК, а їхні керівники мають вирішальний вплив на кадрові рішення в системі комплектування. Після серії скандалів у 2023 році президент Володимир Зеленський ініціював звільнення всіх обласних військкомів, а РНБО 11 серпня 2023 року ухвалила відповідне рішення. Тоді ж президент говорив про 112 кримінальних проваджень щодо посадовців “військкоматів” та 33 підозри.
Що показали перевірки НАЗК
За відповіддю НАЗК на запит редакції, з 2022 року по березень 2026-го агентство завершило 32 моніторинги способу життя щодо колишніх та чинних керівників ТЦК та СП. За їхніми результатами до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції скерували дев’ять обґрунтованих висновків із виявленими ознаками незаконного збагачення за статтею 368-5 ККУ на загальну суму 367 927 245 грн. Саме цю цифру Суспільне виносить як підсумковий маркер системної проблеми.
Із 62 проаналізованих керівників 6 осіб, або 10%, журналісти віднесли до фігурантів найрезонансніших кримінальних розслідувань і кейсів із ознаками незаконного збагачення. Ще 29 осіб, або 47%, за оцінкою редакції, набули активи, які відповідають офіційним доходам. У 27 осіб, або 43%, за час великої війни не зафіксували придбання нового майна. При цьому Суспільне окремо застерігає: відсутність нових активів не є сертифікатом повної відсутності порушень, а лише свідчить, що задекларовані статки корелюються з офіційним грошовим забезпеченням.
Одеса: “ефект Борисова”
Найвідомішим кейсом автори називають історію колишнього начальника Одеського обласного ТЦК Євгена Борисова. Він очолив обласний військкомат у липні 2019 року, а до того працював військовим комісаром Малиновського військкомату Одеси. Загалом у системі військових комісаріатів Борисов працював із 1996 року.
У 2023 році “Українська правда” повідомила, що під час повномасштабної війни родина Борисова придбала в Іспанії та Україні майно на приблизно 4,5 млн євро. Серед нього - маєток матері на узбережжі Марбельї за понад 3 млн євро, Mercedes B-класу 2022 року за понад 100 тис. доларів, офісне приміщення дружини на центральній вулиці Марбельї, позашляховик Toyota Land Cruiser 2023 року на тещі, а також Mercedes-Benz G-класу. Сам Борисов тоді заявляв журналістам, що про іспанське майно своєї родини не знає.
19 липня 2023 року голова НАЗК Олександр Новіков заявив, що Борисов незаконно збагатився на 188 млн грн. 22 липня йому повідомили про підозру в незаконному збагаченні та умисному ухиленні від служби. У ДБР тоді стверджували, що колишній посадовець намагався втекти від слідства, змінюючи телефони, номерні знаки та місце перебування, але його затримали в Києві. У 2024 році дві справи проти Борисова передали до суду - про незаконне збагачення і про підробку документів для виїзду на відпочинок до Іспанії та на Сейшели. У березні 2025 року ДБР завершило досудове розслідування ще однієї справи, де Борисову інкримінували відмивання майна на понад 140 млн грн. Окремо Приморський районний суд Одеси розглядає справу про самовільне залишення військової служби та перешкоджання законній діяльності ЗСУ. У січні 2026 року йому залишили одну заставу - 44 млн грн. Сам Борисов провини не визнає і називає себе “потерпілим”. За інкримінованими статтями йому загрожує до 12 років ув’язнення.
Черкаси: схема з “імунітетом” від мобілізації
Колишнього начальника Черкаського обласного ТЦК Олександра Устименка у матеріалі описують як символ створення паралельної системи управління мобілізацією. Слідство вважає, що восени 2023 року, вже після призначення на посаду, він за попередньою змовою з шістьма іншими полковниками вибудував корупційний механізм. За версією слідства, Устименко надсилав підлеглим фотографії військових квитків чи повісток “обраних” осіб із короткими вказівками на кшталт “Не чіпайте його зовсім. Зрозуміло”.
За висновками слідства, у період із серпня 2023-го по січень 2024 року Черкаський обласний ТЦК виконував лише 40-50% плану мобілізації, що, як зазначено в судовій ухвалі, підірвало довіру до мобілізаційного процесу. Устименку та ще шістьом полковникам інкримінували недбале ставлення до військової служби та перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень. Суд обрав йому нічний домашній арешт до 12 вересня 2024 року з додатковими обмеженнями. У вересні 2024-го адвокат намагався оскаржити арешт, але потім відмовився від апеляції. Попри кримінальне провадження, Устименко залишався на посаді до січня 2026 року.
Рівне: побиття, незадекларовані активи і нові епізоди
Одним із найгучніших став кейс колишнього начальника Рівненського обласного ТЦК Сергія Луцюка. У липні 2023 року правоохоронці заявили про його затримання разом із керівником Рівненського районного ТЦК Віталієм Козачуком. За версією слідства, Козачук знімав на відео, як Луцюк битою бив військового, змушуючи його ставати навколішки та просити пробачення за спробу доповісти про порушення. У районного військкома також вилучили вісім пакетів із білою речовиною, схожою на амфетамін, і пристрої для вживання наркотичних речовин.
Луцюку оголосили підозру у перевищенні службових повноважень в умовах воєнного стану. Згодом, наприкінці жовтня 2023 року, ДБР повідомило йому нову підозру після виявлення незадекларованих активів на понад 46 млн грн. За даними слідства, значна частина цих активів була зосереджена в Івано-Франківській області: будинок у Буковелі площею 280 м², готельний об’єкт майже на 500 м², дача в Яремчі на 316 м², три квартири в Івано-Франківську і два гаражі. Значну частину майна, за даними слідства, оформляли на підставних осіб, у тому числі на тітку-пенсіонерку посадовця.
У травні 2025 року ДБР також заявило, що Луцюк разом із керівником Рівненського районного ТЦК організували схему допомоги військовозобов’язаним в уникненні мобілізації та знятті їх зі списків розшуку. За даними слідства, цією послугою скористалися близько пів сотні чоловіків. Ще одним епізодом стала підозра у недбалому ставленні до служби: слідство вважає, що при закупівлі 16 пікапів для армії на 17,5 млн грн через неналежний контроль Луцюка держава зазнала збитків на понад 800 тис. грн. Наразі триває судовий розгляд кількох справ, а сам Луцюк провини не визнає.
Запоріжжя і Донеччина: Яременко та безпідставні виплати
Колишній начальник Запорізького, а згодом Донецького обласного ТЦК Геннадій Яременко отримав підозру у березні 2024 року в межах розслідування щодо корупційних схем, експлуатації підлеглих і зв’язків із криміналітетом. За даними ДБР, під час роботи в Запоріжжі він без законних підстав відрядив сімох наближених підлеглих до однієї з бригад ЗСУ нібито для виконання бойових завдань, хоча фактично вони не були призначені на відповідні посади і не брали участі в боях. Це дозволило їм незаконно отримати понад 1 млн грн виплат та претендувати на статус учасників бойових дій.
Слідство також вважає, що Яременко допомагав кримінальним авторитетам уникати судового переслідування і мобілізації через фіктивне зарахування до ТЦК. Окремий епізод стосується незаконного залучення трьох підлеглих до ремонтів на об’єктах його родини із виплатою їм додаткової винагороди з бюджету. Збитки державі у цьому випадку оцінили майже у 270 тис. грн. У січні 2026 року ВАКС задовольнив позов САП і стягнув у дохід держави будинок площею 201 м² та земельну ділянку загальною вартістю 3,8 млн грн, визнавши ці активи необґрунтованими. Яременко оскаржує це рішення.
Харків і Чернігів: кейс Требесова
Історію колишнього т.в.о. начальника Харківського обласного ТЦК Артема Требесова Суспільне називає “автомобільною лихоманкою”. У 2023-2024 роках у власності його близьких родичів з’явилися BMW X6 2023 року та Toyota Camry Hybrid 2022 року. У травні 2025 року ДБР разом із НАЗК заявили про факти необґрунтованого збагачення посадовця, а прокурор САП звернувся до ВАКС із позовом про цивільну конфіскацію активів на 4,85 млн грн, якими користувалася родина Требесова. При цьому, як зазначає Суспільне, вже під час судового розгляду цієї історії його призначили т.в.о. начальника Чернігівського обласного ТЦК. У січні 2026 року ВАКС задовольнив позов і стягнув ці активи в дохід держави. Рішення оскаржується.
Закарпаття: Савчук, погрози і повернення
Начальника Закарпатського обласного ТЦК Андрія Савчука призначили на посаду 16 жовтня 2023 року. У грудні 2025 року волонтерка Власта Рейпаші заявила про погрози з боку керівництва Закарпатського ОТЦК, зокрема Савчука та його заступників. Після цього ДБР відкрило провадження за статтею про перевищення військовою службовою особою влади або службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки. На території Закарпатського ОТЦК відбулися обшуки. Блогер Віталій Глагола з посиланням на свої джерела повідомляв про нібито знайдені 100 тис. доларів готівкою, однак правоохоронці цю інформацію Суспільному не коментували. У січні 2026-го Савчука звільнили й перевели в батальйон резерву ЗСУ, але вже 21 березня 2026 року ОК “Захід” повернуло його до виконання обов’язків керівника Закарпатського ОТЦК строком на 30 днів.
Суми та Волинь: алкоголь, Porsche і бійки
Окремо Суспільне згадує кілька інших історій. У грудні 2025 року начальника Сумського обласного ТЦК Андрія Сезька затримали за керування автомобілем у нетверезому стані. У березні 2026-го суд визнав його винним, оштрафував на 17 тис. грн і позбавив права керування на рік. Захист повідомив, що оскаржуватиме це рішення.
На Волині журналісти “Сили правди” викрили колишнього військкома області Олега Кивлюка у користуванні люксовим авто, котеджем і відомчою квартирою, які не були відображені в декларації його дружини - співробітниці Волинського ОТЦК Богдани Кивлюк. Найгучнішим епізодом став Porsche Cayenne, який, за твердженням журналістів, коштує 38 тис. доларів і був “подарований” киянкою Аліною Маленькою. Сам Кивлюк відповів на питання журналістів зустрічним: “Яка вона дорога? Ну, скажіть, які це гроші?”.
Ще один волинський сюжет стосується новопризначеного військкома області Михайла Близнюка. У 2024 році він потрапив у медіа після бійки з т.в.о. начальника Луцького міського ТЦК Олександром Фурманом. Після цього ДБР почало досудове розслідування, а Близнюк, за даними медіа, залишив посаду очільника ОТЦК.
Підсумок розслідування
Фінальний висновок Суспільного жорсткий: майже 368 млн грн необґрунтованих активів, виявлених у дев’яти з понад 30 випадків перевірок, створюють токсичний фон, який перекреслює щоденну роботу сотень офіцерів ТЦК. За оцінкою редакції, лише близько 10% системи формують ту саму “червону зону”, яка генерує кримінальні провадження, позови про цивільну конфіскацію і визначає суспільне сприйняття всієї системи комплектування. Саме ці кейси, як наголошують автори, стають паливом і для ворожої пропаганди.
Як повідомляв ThePublic, У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає запровадження нових правил візуальної ідентифікації працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також зміну підходів до підтвердження їхніх повноважень під час спілкування з громадянами. Ініціатива, за задумом авторів, має підвищити прозорість роботи ТЦК та зменшити кількість конфліктних ситуацій.
Читайте нас в Telegram
