Переговори щодо України в Женеві: шанс на прорив чи нові перешкоди
З початку року сторони демонстрували обережне зближення позицій, пише The Economist. Після зустрічі в Парижі українська сторона вважала, що її інтереси почали краще враховувати американські переговорники Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Обговорювалися контури двосторонньої угоди про безпеку, яка виявилася сильнішою, ніж очікувалося. У складі делегацій відбулися зміни, а Україна зробила ставку на більш прагматичних представників. Особливу увагу привернув колишній керівник розвідки Кирило Буданов, який фактично очолив делегацію. За оцінкою одного з джерел, імовірність прориву тоді оцінювали як 50 відсотків.
Втім, цього тижня з’явилися нові ускладнення. Публікація у Financial Times про можливі дострокові вибори під тиском США спричинила резонанс у Києві. Частина інформації, за даними джерел, була неточною, а ініціатива швидких виборів нібито походить від команди президента. Водночас конкретної угоди для представлення виборцям поки немає, як і погодженої послідовності кроків.
У Москві Кремль несподівано повернув до переговорної команди Володимира Мединського. Такі кроки свідчать про появу сил, зацікавлених у зриві процесу з обох боків.
Ключовими невирішеними питаннями залишаються гарантії безпеки та територіальний статус. Для України принципово важливі міжнародні гарантії та перспектива членства в ЄС. Росія ж наполягає на відмові Києва від укріплених позицій на Донбасі. Обговорювався компроміс із демілітаризованою зоною в межах ініціативи, яку умовно називають Радою миру. Проте реалізація такої моделі може суперечити законодавству США, особливо якщо передбачатиме фактичне визнання окупації.
У середині української делегації також спостерігаються різні підходи. Частина команди виступає за швидку угоду під егідою США, побоюючись втрати вікна можливостей. Інша частина налаштована обережніше. Президент Володимир Зеленський балансує між цими позиціями.
Європейські партнери схиляються до стратегії виграшу часу, розраховуючи на посилення оборонних спроможностей України та тиск на економіку РФ. Водночас Україна вже перебуває у складній ситуації через нестачу особового складу, проблеми на фронті та перебої з електропостачанням.
Окремо порушується питання технологічної складової війни. За даними джерел, Україна зверталася до компанії Starlink із вимогою відключити термінали, які використовувалися російськими військовими. Рішення про блокування було ухвалене після того, як технологію почали застосовувати для далекобійних ударних дронів.
Аналітики також оцінюють перспективи прориву лінії фронту у 2026 році як низькі через тотальний контроль і спостереження на полі бою. Попередні спроби України пошкодити Керченський міст дали обмежений ефект, а військова логіка нині змінилася. Питання можливих замахів на російське керівництво розглядається як малоймовірний сценарій через непередбачувані наслідки.
Переговори в Женеві продовжаться найближчими днями. Чи вдасться сторонам перейти від принципів до конкретних домовленостей, стане зрозуміло вже цього тижня.
