План США зазнав провалу — новий режим в Ірані виявився жорсткішим за попередній
Нове керівництво після війни
13 березня на площі Енгелаб у Тегерані з’явився великий білборд із зображенням нового верховного лідера Ірану Моджтаби Хаменеї. На ньому він зображений у траншеї поруч із командирами Корпусу вартових ісламської революції та віддає наказ про ракетний удар по ворогах. Текст на білборді подавав цю місію як богонадхненну і проводив паралель із імамом Алі.
У матеріалі The Wall Street Journal зазначається, що США та Ізраїль починали війну, розраховуючи, що ліквідація вищих посадовців Ірану, насамперед Алі Хаменеї, створить умови для зміни режиму або появи керівництва, більш схильного до компромісу. Через місяць після початку війни президент США Дональд Трамп назвав нове іранське керівництво «більш розсудливим».
Однак, владу в Ірані почали перебирати політики й силовики, які не демонструють готовності до компромісу ані всередині країни, ані за її межами. Колишній керівник іранського напряму в ізраїльській військовій розвідці Денні Цітріновіч заявив, що війна змінила режим, але не в кращий бік.
У центрі цієї системи, перебуває Моджтаба Хаменеї, якого духовенство обрало після авіаудару, внаслідок якого загинули його батько Алі Хаменеї та ще кілька членів родини. Відтоді він публічно не з’являвся, і це породило припущення про тяжке поранення та його можливу обмежену участь у щоденному управлінні державою.
Представники влади, які виступають від імені Ірану за його відсутності, зберігають жорстку публічну позицію, попри удари, які завдали серйозної шкоди військовим можливостям країни, енергетичній інфраструктурі та цивільним об’єктам. Усередині країни вони, за текстом, посилили тиск на опозицію через арешти, страти та погрози застосування смертельної сили до потенційних протестувальників. На вулицях при цьому розгорнули прихильників режиму.
Замість швидкого завершення конфлікту іранська сторона здійснювала повторні атаки на арабських сусідів і отримала додатковий важіль впливу завдяки фактичному контролю над Ормузькою протокою, через яку проходить 20 відсотків світових поставок нафти.
До складу іранської делегації, яка брала участь у невдалих переговорах зі США в Ісламабаді, входили спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф та Алі Багері Кані, якого в матеріалі названо політиком, що раніше виступав проти діалогу із Заходом. Автори зазначають, що воєнні втрати створюють економічний тиск на Тегеран, але ворожість між сторонами, ймовірно, збережеться.
Посилення силового крила
Родина Хаменеї через союз із Корпусом вартових ісламської революції була підготовлена до такого розвитку подій. Моджтаба Хаменеї, якому 56 років, раніше уникав публічності, однак давно вважався впливовою фігурою, яка просувала чиновників жорсткої лінії та впливала на політичний курс Ірану.
Він працював із офісу верховного лідера та, за описом у матеріалі, тісно взаємодіяв із Корпусом вартових ісламської революції та Басідж для придушення опонентів і зміцнення позицій союзників у структурах безпеки та розвідки.
Його опорою називають мережу наближених осіб, яку аналітики описують як «коло Хабіб». До неї входять ветерани війни з Іраком, які служили в батальйоні «Хабіб» Корпусу вартових ісламської революції. У листопаді в Конгресі США внесли законопроєкт, у якому це коло назвали однією з неформальних мереж безпеки і розвідки режиму, причетною до порушень прав людини і терористичної діяльності.
Нове керівництво зберегло керованість державою впродовж перших п’яти тижнів війни. Одним із підтверджень жорсткого курсу названо кадрові призначення.
Серед них Мохаммад Багер Золгадр, новий керівник іранської національної безпеки та колишній командир Корпусу вартових ісламської революції. У матеріалі сказано, що до революції він очолював партизанське угруповання, яке вбило американського інженера нафтової галузі, а також брав участь у вбивстві двох поліцейських, про що сам писав у мемуарах, опублікованих в іранському історичному журналі.
Після цього він просувався кар’єрними щаблями у Корпусі вартових ісламської революції, допоміг створити підрозділ «Кудс», який спеціалізувався на підготовці іноземних угруповань для атак на ворогів Ірану, а також іншу парамілітарну структуру, що застосовувала насильство проти політичних опонентів.
За словами професора Школа передових міжнародних досліджень імені Джона Хопкінса Валі Насра, погляди Золгадра були настільки радикальними, що Касем Сулеймані певний час залишав службу на знак протесту. Золгадр писав про поразку Ізраїлю та захоплення його території. Посередники, на яких посилаються автори, називають його впливовою фігурою у переговорах зі США.
Його попередник Алі Ларіджані, який загинув минулого місяця, як зазначано, не м’який політик, але більш прагматичний перемовник.
Новим головнокомандувачем Корпусу вартових ісламської революції став Ахмад Вахіді. Його пов’язують із вибухом у єврейському громадському центрі в Буенос-Айресі у 1994 році, внаслідок якого загинули 85 людей і сотні були поранені. Також сказано, що він створив Тегеранську школу державного управління імені Шахіда Бехешті, де готують нове покоління політичних лідерів під наглядом Корпусу вартових ісламської революції, і як міністр внутрішніх справ відповідав за придушення протестів за права жінок у 2022 році.
Новим військовим радником Моджтаби Хаменеї став Мохсен Резаї, якого також пов’язують із вибухом у Буенос-Айресі. В 1980-х роках він як командир Корпусу вартових ісламської революції проводив стратегію, спрямовану на повалення Саддама Хусейна, що, за оцінкою уряду США, призвело щонайменше до 250 тисяч смертей.
Нещодавно Резаї заявив у телеетері, що протистояння триватиме, доки не будуть виконані кілька умов, серед них скасування санкцій та компенсація Ірану за збитки, завдані війною. Він також сказав, що відповідь Ірану більше не буде «око за око», а стане значно жорсткішою.
Експерт з іранських силових структур із Університету Теннессі в Чаттанузі Саїд Голкар заявив, що дедалі більше влади переходить до найбільш радикальної групи в Корпусі вартових ісламської революції, а це робить затягування конфлікту імовірнішим.
Витіснення реформістів
Політичне піднесення Моджтаби Хаменеї та його найближчого оточення почалося близько 25 років тому як відповідь на зростання популярності реформістів, які виступали за зміни в межах системи.
Першим відкритим політичним кроком Моджтаби Хаменеї у 2002 році автори називають призначення ультраконсерватора на чолі впливової державної пропагандистської організації, яка контролює культурні центри та медіа. Про це згадувалося у щоденниках покійного президента Ірану Акбара Хашемі Рафсанджані.
Пізніше, за твердженням відомого реформіста Мехді Каррубі, Моджтаба Хаменеї та його оточення забезпечили послідовні перемоги президента Махмуда Ахмадінеджада.
У відкритому листі до верховного лідера Каррубі звинуватив Хаменеї у використанні Басідж і Корпусу вартових ісламської революції для перемоги Ахмадінеджада у 2005 році, а також у здійсненні «виборчого перевороту» у 2009 році. Сам Каррубі програв Ахмадінеджаду обидві кампанії.
Цей період став переломним для Ірану, адже країна остаточно відійшла від популярних реформістських політиків і закріпилася на більш консервативному шляху. Після звинувачень у фальсифікаціях у червні 2009 року в країні спалахнули масові протести, під час яких на вулицях лунало гасло проти Моджтаби Хаменеї.
Релігійна ідеологія
Після війни з Іраком Моджтаба Хаменеї перебував у місті Кум, де його наставником був аятола Мохаммад Тагі Месбах Язді. Його названо духовним батьком іранських прихильників жорсткої лінії.
Месбах Язді, стверджував, що покора верховному лідеру прирівнюється до покори Богові, і поширював сучасну версію месійної ісламістської доктрини, відомої як махдизм.
Ця ідеологія викладається в іранських релігійних семінаріях та під час парамілітарної підготовки і виходить із того, що створення справжнього ісламського суспільства і знищення ворогів Ірану, насамперед Ізраїлю, пришвидшить повернення імама Махді, якого шиїти вважають фігурою, що принесе світові мир і справедливість.
Старший командир Корпусу вартових ісламської революції Хосейн Єкта, якого у Європейському Союзі описують як вербувальника та ідеологічного наставника цієї структури, нещодавно в ефірі державного телебачення закликав матерів відправляти дітей на війну в ім’я Махді. У його словах також йшлося про вхід іранців до Єрусалима та масове вбивство там.
Махдизм, який колись вважався маргінальною ідеєю, поступово став центральним елементом ідеології Ісламської Республіки завдяки родині Хаменеї та її оточенню, а також увійшов до системи ідеологічної підготовки Корпусу вартових ісламської революції.
Експерт організації Об’єднані проти ядерного Ірану Касра Аарабі заявив, що поведінка іранської влади свідчить про вплив ідеологічних принципів на її рішення. За його словами, апокаліптична доктрина махдизму визначала поведінку режиму під час війни та слугувала виправданням дій, які інакше могли б виглядати ірраціональними, зокрема розширення конфлікту на держави Перської затоки.
За дослідженням Аарабі та Голкара, половина мінімальної шестимісячної підготовки новобранців Корпусу вартових ісламської революції присвячена ідеологічному навчанню через проповіді, лекції та обов’язкове читання спеціальних брошур. Також існують щорічні обов’язкові курси перепідготовки.
Колишній член Корпусу вартових ісламської революції Джабер Раджабі, який навчався з Моджтабою Хаменеї у релігійній семінарії в Кумі, а у 2016 році перейшов на інший бік, ще до його призначення застерігав арабські країни регіону. В інтерв’ю арабською мовою він назвав Хаменеї шиїтським екстремістом, який вважає ворогом не лише Ізраїль, а й потенційно сунітських арабів.
Також Раджабі стверджував, що Моджтаба Хаменеї розповідав йому про сни, з яких випливало, що він є так званим Хорасані, тобто передвісником кінця часів. За віруванням прихильників цієї концепції, Хорасані має з’явитися в історичному регіоні Хорасан і очолити сили на підтримку Махді у боротьбі проти ворогів ісламу.
У підсумку Раджабі сказав, що якщо поставити питання про найнебезпечніший сценарій для Ірану та регіону, то відповіддю буде Моджтаба Хаменеї.
Читайте нас в Telegram
