Рахункова палата з'ясувала, що БЕБ працював без належного фінансування та допомоги Уряду
Із самого початку діяльності Бюро економічної безпеки України (БЕБ) стикалося з браком фінансування, дефіцитом кадрів та відсутністю належної координації з боку уряду, про це інформує ThePublic.info з посиланням на Рахункову палату України, яка оприлюднила результати аудиту.
Попри складні умови, відомство демонструвало поступове зростання результативності. Так, у 2024 році БЕБ забезпечив відшкодування збитків державі на 5,3 млрд грн, що стало рекордним показником за час існування органу.
Фінансування БЕБ нижче потреби
За даними Рахункової палати, на етапі створення БЕБ передбачалося значно більше фінансових ресурсів для забезпечення його роботи. Водночас фактичне фінансування не відповідало ні законодавчим вимогам, ні заявленим цілям.
«Станом на 2024 рік із 24 передбачених територіальних управлінь реально працювали лише дев’ять. Причини: обмежене фінансування та нестача кадрів. У середньому територіальні управління були укомплектовані лише на 40 %, а загальний штат БЕБ – наполовину», – зазначено в звіті
Аудитори наголошують – це не дозволило органу вчасно реалізувати аналітичну та превентивну складові, закладені в законодавстві. Повністю укомплектувати штат було неможливо через відсутність нормативно визначеного порядку формування конкурсних і атестаційних комісій (набір детективів припинився в червні 2024 року після ухвалення закону «про перезавантаження БЕБ»).
Нормативні неузгодженості позначилися і на оплаті праці: зарплати співробітників БЕБ у середньому були на 37 % нижчими, ніж, наприклад, у Національному антикорупційному бюро України.
Проблеми з нормативною базою
У Рахунковій палаті зазначили, що нормативно-правова база, яка мала б забезпечити повноцінне функціонування БЕБ, станом на сьогодні залишається неповною та недосконалою. Хоча було ухвалено основні документи – Закон «Про Бюро економічної безпеки» та Положення № 1068 про БЕБ,– цього недостатньо. Для реалізації всіх повноважень органу потрібні були зміни до низки інших актів, але вони вчасно не були внесені, наголошують аудитори у Звіті.
Через ці прогалини БЕБ фактично не змогло виконати частину своїх завдань. Наприклад, до функцій Бюро належить надання рекомендацій органам влади у сфері економічної безпеки. Проте жоден нормативний акт не зобов’язував інші органи їх виконувати. У результаті на 1 778 рекомендацій БЕБ (із сумарною оцінкою ризиків у 22,9 млрд грн) не було жодної реакції від органів. Відповідних змін до законодавства навіть на тлі критики БЕБ депутати Верховної ради не ініціювали.
Чи були результати роботи БЕБ попри перешкоди?
У 2022–2023 роках діяльність БЕБ неодноразово ставала предметом політичних дискусій. Орган критикували за «неефективність», а парламент у підсумку проголосував за «перезавантаження» відомства. Однак у політичних заявах жодного разу не піднімалося питання про неналежне фінансування, відсутність підтримки уряду та інші проблеми новоствореного органу.
Незважаючи на складний запуск роботи, який прийшовся на початок повномасштабного вторгнення, установа поступово нарощувала показники. Один з основних – це відшкодування шкоди державному бюджету по кримінальним провадженням направленим до суду:
- у 2022 році до бюджету було відшкодовано тільки 33 млн
- у 2023 році – більше 544 млн
- у 2024 році – вже 5,3 млрд
- у 2025 році (6 місяців) – рекордні 3 млрд
Таким чином, за три роки держава отримала від роботи БЕБ тільки реальними грошима майже 9 млрд грн.
Нове керівництво БЕБ без нового плану
Із серпня 2025 року БЕБ очолює новий директор Олександр Цивінський. Його призначення після тривалого конкурсу відбулося за підтримки нової прем’єрки, однак за півтора місяці роботи він ще не представив публічного плану реформування та оновлення діяльності органу.
Колишній керівник одного з підрозділу детективів НАБУ, Цивінський у коментарях ЗМІ просить не чекати швидких результатів та зауважує, що головне, що може досягнути за рік – це доброчесності працівників. Відшкодування несплачених податків до бюджету він вважає помилковим критерієм оцінювання ефективності БЕБ.
Висновки аудиторів
Рахункова палата резюмує: без комплексного нормативного та ресурсного забезпечення, а також чіткої координації з боку Кабміну Бюро економічної безпеки не зможе повною мірою виконати свої завдання з протидії економічним злочинам.
Держава створила новий орган, але фактично роками залишає його без підтримки. Це призвело до обмежених результатів у перші роки діяльності та стало підставою для «перезавнтаження», однак не призвело до вирішення проблем.
«БЕБ потребує наділення його спеціальним статусом, створення умов оплати праці працівників, які визначені в Законі про Бюро, розширення можливостей реалізації ними своїх обов’язків в умовах обмежень воєнного стану та забезпечення власними силами безпеки цих працівників та учасників кримінального судочинства, удосконалення низки нормативно-правових актів з метою врегулювання інших особливостей діяльності», – підсумувала Єлизавета Пушко-Цибуляк.
