РФ хоче дозволити армії “захищати” росіян від судів за кордоном
Про це повідомляє Bloomberg.
Росія готується дозволити застосування своїх збройних сил для “захисту” громадян, яким загрожують арешт або кримінальне переслідування за межами країни. Така норма міститься у проєкті закону, опублікованому на сайті парламенту.
Документ передбачає, що військову силу можуть застосовувати для захисту росіян, справи яких розглядаються в іноземних судах або міжнародних трибуналах, юрисдикцію яких Москва не визнає. Рішення про використання армії, згідно з проєктом, ухвалюватиме президент РФ.
Голова нижньої палати російського парламенту В’ячеслав Володін 20 березня заявив, що депутати розглядатимуть цей законопроєкт у пріоритетному порядку. За його словами, “західна система правосуддя повністю дискредитувала себе”.
У Bloomberg зазначають, що практичний механізм реалізації цієї норми поки залишається незрозумілим. Водночас сама поява такої ініціативи може стати для Москви ще одним інструментом тиску на іноземні уряди.
Політологиня Катерина Шульман із Carnegie Russia Eurasia Center у Берліні вважає, що законопроєкт виглядає як пряма погроза Міжнародному кримінальному суду та іншим міжнародним і національним юридичним структурам, які можуть розглядати справи проти Росії та російських посадовців. За її словами, сигнал з боку Кремля зводиться до того, що у разі спроби затримати когось із росіян Москва може відправити спецпідрозділи.
У 2023 році Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна у справі про воєнні злочини, пов’язані з імовірним вивезенням дітей з окупованих територій України. Гаазький суд також видав ордери щодо інших високопосадовців РФ у справах, пов’язаних із війною.
На тлі цього західні країни посилили увагу до діяльності Кремля за кордоном. Ідеться, зокрема, про спроби протидіяти ймовірним російським диверсіям та обмежити торгівлю російською нафтою через так званий тіньовий флот.
Московський адвокат Сергій Бадамшин заявив, що йому складно уявити, як така норма може працювати на практиці. За його словами, діє принцип взаємності: якщо одна держава перестає поважати суверенітет інших і використовує військову силу для звільнення своїх громадян, інші країни можуть відповісти так само, відправляючи власні збройні сили.
Старший науковий співробітник New Eurasian Strategies Centre у Лондоні Микола Петров вважає, що така норма може стати додатковим важелем політичного тиску з боку Москви.
При цьому законопроєкт ще має пройти парламент і бути підписаним президентом, щоб набути чинності. За оцінкою Шульман, ініціатива може бути розрахована не лише на зовнішній ефект, а й на внутрішню аудиторію. На її думку, вона допомагає одночасно створювати у російського суспільства відчуття зовнішньої загрози та внутрішнього захисту, коли влада подає себе як силу, що “заступиться” за своїх громадян.
Нагадаємо, Санкції США обвалили “Лукойл”: компанія списала майже $20 млрд
