Тінь втікача над Верховним Судом: чому підсанкційний Жеваго продовжує вигравати суди в Україні
Костянтин Жеваго уже понад п'ять років переховується у Франції. Нещодавно Державне бюро розслідувань оголосило йому про підозру, а ВАКС винес рішення про заочний арешт. Серед злочинів, які правоохоронці інкримінують олігарху, надання неправомірної вигоди голові та суддям Верховного суду.
Слідчі не називають всіх учасників корупційної схеми. Однак, за даними Єдиного державного реєстра судових рішень, більшість справ з бізнес-інтересом Жеваго розглядали одні й ті самі судді. Наприклад, Олена Кібенко та Марина Доманська.
Цікаво, що обидві представниці правосуддя неодноразово потрапляли під шквал критики від медіа та активістів, які вимагали прискорити розгляд справ Жеваго у суді та розслідувати роботу Кібенко. Суддя відреагувала на критику миттєво - подала скаргу до Вищої ради правосуддя, назвавши публікації у медіа “втручанням у діяльність щодо здійснення правосуддя”.
Позов ФГУ на 45 млрд грн та справи Білоцерківської ТЕЦ
Свого часу Костянтин Жеваго мав значний у Білій Церкві. В його сферу інтересів входила місцева ТЕЦ, а в структуру власності - найбільший виробник шин в Україні – завод “Росава”. Саме над цими активами Жеваго зараз намагається повернути контроль через судові рішення.
Наприкінці березня корпоративна палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заслухала справу, що стосується Білоцерківської ТЕЦ.
Йдеться про події, які розпочались ще 2021 році. Тоді низка британських компаній-акціонерів, що на той момент були офіційно ліквідовані (“мертві” за англійським правом), раптово провели збори та призначили “свого” директора Івана Вигулярного, адвоката Жеваго. Мін’юст та суди попередніх інстанцій визнали це рейдерством. А Верховний Суд підтвердив незаконність цих дій.
Проте суддя Верховного Суду Олена Кібенко висловила “окрему думку” про те, що ліквідовані компанії можуть відновлювати права “заднім числом”. Тобто якщо вони відновилися, то дії за період, коли компанії були виключені з реєстру – теж слід вважати законними.
“Як бачимо, суддям та реєстраторам байдуже на судову заборону щодо зміни керівників ТЕЦ та й на підроблені довіреності ліквідованих "жевагівських" фіктивних акціонерів можна закрити очі. І не "за красиві очі", як розуміємо, не безкоштовно”, - прокоментував тоді цю справу засновник StateWatch Олександр Лємєнов.
Згодом, так званий, директор оскаржив рішення Мінʼюсту про скасування записів в реєстрі за результатами “зборів акціонерів”.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, його позов мали б відхилити. Натомість корпоративна палата ВС планує розглянути всю справу знову, аби встановити, чи було ж рейдерство, яке раніше цей же суд і підтвердив. Фактично це можливість скасувати всі не вигідні для Жеваго судові рішення.
Ще одна справа, що “випадково” опинилася на розгляді у колегії суддів, до якої входить Олена Кібенко, стосується позову Фонду гарантування вкладів до Жеваго на понад 45 мільярдів гривень. У ній вона навіть заявила про відвід, проте колегії її “не відпустили”. Адже у разі задоволення відводу справу було б неможливо розподілити між суддями корпоративної палати.
Крім того, за день до автоматичного розподілу суддів в іншій справі про борги Білоцерківської ТЕЦ перед “Нафтогазом”, у судді Кібенко навантаження стало значно меншим, а вірогідність розглянути цікавий для Жеваго кейс більшою.
“Про проблему з маніпуляціями автоматизованої системи розподілу справ між суддями, думаю, розповідати не потрібно”, - коментує подібні збіги Олександр Лємєнов.
Знищення “Росави” та “Преміорі”: експертиза “на око” та омануті інвестори
Інший судовий процес, що зачіпає інтереси олігарха-втікача, стосується єдиного виробника шин в Україні. Після банкрутства заводу «Росава», його потужності орендувало ТОВ “Преміорі”, яке раніше виступало дилером шинного заводу. Власником товариства значилась британська компанія РREMIORRI LTD, що належала Олександру Мерзлякову.
Підприємство залучило інвесторів та вирішило виготовляти шини самостійно на потужностях Росави. Однак щойно це рішення було ухвалено, Жеваго, через британську компанію зі статутним капіталом 100 фунтів, почав атаку на бізнесмена Леоніда Глиняного, який вже інвестував у виробництво. Водночас у компанії змінився директор.
Почалася судова тяганина.
Господарський суд Київської області став на сторону Костянтина Жеваго. Однак Апеляційний суд двічі підтримав оманутих інвесторів, тоді як Верховний Суд у складі Кібенко, Студенець, Бакуліної та Баранця скасовував ці рішення.
Згодом ВСУ виніс остаточне рішення у справі, визнавши Premiorri LTD власником 100% корпоративних прав української компанії.
Водночас 1 квітня 2026 року ряд апеляційних скарг у справі про санацію “Преміорі” розглядала суддя Марина Доманська. Товариство перебуває в процедурі відновлення платоспроможності, але замість підтримки санаційного процесу, PREMIORRI LTD, яку контролює Жеваго, подає серію однотипних скарг аби скасувати процедуру банкрутства. У підсумку Доманська скасовує як процедуру банкрутства ТОВ «Преміорі» так і процедуру санації. Тоді як цей процес міг би відновити роботу компанії та повернути інвестора, що вже вклав 20 млн грн у цей бізнес.
Це не перше рішення, яке Доманська винесла в кейсі українського виробника шин. Ще під час розгляду справи про банкрутство Росави суддя визнала вимоги пов'язаної з Жеваго фірми “БК “Основа” на 72 млн грн, попри пропущений строк давності. Крім того, як зазначають джерела видання, знайомі з перебігом справи, вона самостійно, без залучення експертів, “на око” порівняла підписи на документах і визнала їх справжніми, хоча сторони це заперечували.
“В усіх зазначених судових справах Костянтин Жеваго намагається встановити контроль над підприємствами: в справі N911/266/22 – шляхом "виключення" зі складу учасників товариства мажоритарного акціонера, що не підконтрольний олігарху і частка якого складає 80%, а в інших кейсах – шляхом узаконювання зміни керівника”, - переконаний Олександр Лємєнов.
Конфлікт інтересів та сумнівні статки
Постать Олени Кібенко та Марини Доманської викликає найбільше запитань у контексті доброчесності. Зокрема у медіа неодноразово вказували на тривалі зв’язки Кібенко з оточенням Жеваго.
Наприклад, до призначення суддею Олена Кібенко була партнером фірми “Кібенко, Оніка і партнери”. Її колега по фірмі Максим Шевердін згодом став частиною LCF Law Group, яка офіційно захищає інтереси Жеваго.
“Але безумовно, ну хто з ким десь там не працював. І нічого страшного, що суддя Верховного Суду Олена Кібенко фігурує відразу в трьох провадженнях, де так чи інакше [читайте – фактично або удавано] зачіпаються інтереси олігарха Жеваго. Звісно, це співпадіння. Сумнівів не маю. І все вище описане ніяк не кидає тінь на неупередженість служителя Феміди Олену Кібенко”, - пише засновник StateWatch Олександр Лємєнов.
Тоді як витрати судді Доманської, за даними Громадської Організації «Антикорупційний фронт Лариси Криворучко», системно перевищують доходи. Як доказ, журналісти наводять елітну нерухомість судді у передмісті столиці та оренду житла у Франції.
Справи Жеваго стали лакмусовим папірцем для українського правосуддя. Якщо судді, чия неупередженість викликає сумніви, залишатимуться на посадах і продовжуватимуть передавати стратегічні активи під контроль підсанкційних осіб, то реформа суду - лише декорація. Адже йдеться не просто про мільярди гривень, а про енергетичну та промислову безпеку країни, що воює.
