У БЕБ пропонують досудове врегулювання економічних правопорушень. Що кажуть юристи?

Ідея  викликала активну дискусію серед бізнесу та юристів. Зокрема Адвокат Євген Ріяко вважає цю ініціативу логічним етапом еволюції БЕБ, але застерігає: без чітких запобіжників вона може не запрацювати або створити нові ризики.

Що пропонують у Бюро економічної безпеки? 

БЕБ пропонує змінити підхід до економічних і податкових правопорушень, замінивши класичну каральну модель на механізм досудового врегулювання. Йдеться про алгоритм, коли бізнес:

• визнає факт порушення,

• сплачує донараховані податки, штрафи та додатковий внесок (зокрема до фондів на кшталт ЗСУ),

• кримінальне провадження закривається без довготривалого слідства та суду.

Як аргумент щодо ефективності такого підходу директор Бюро наводить  французький інструмент Convention judiciaire d’intérêt public (CJIP), де держава швидко повертає кошти, а бізнес уникає статусу засудженого.

Що говорять юристи? 

На думку Євгена Ріяко, досудове врегулювання - це другий логічний крок у розвитку БЕБ після задекларованої нульової толерантності до корупції. «Перший крок - антикорупційний. Другий - адекватність у підходах до головної задачі: економічної стабільності країни». Адвокат звертає увагу, що нинішня кримінальна модель є повільною, дорогою та не завжди ефективною з точки зору наповнення бюджету. Бізнес роками судиться з податковою, часто виграє справи через процесуальні помилки, а держава не отримує коштів. Ключова перевага нової моделі - раціональність: краще швидко повернути гроші в бюджет, ніж роками “розслідувати” без фінального результату.

Процесуальний вузол: де прокурор і суд?

Водночас Ріяко наголошує: у кримінальному процесі не може бути “все вирішили між собою”.

Сьогодні існує інститут угод із прокурором, які:

• укладаються за участю сторін,

• затверджуються судом,

• проходять кілька рівнів контролю.

Однак наразі не зрозуміло, як ця модель буде адаптована під пропозицію Бюро економічної безпеки. Зокрема, хто буде затверджувати домовленість, чи прийматиме суд участь у цих процесах та яку роль відіграватиме прокурор. «Повинен бути сторонній суб’єкт контролю - прокурор, суд або обидва. Рішення не може залежати лише від працівників БЕБ», - вважає юрист. На його думку, без цього ризик зловживань зростає автоматично.

Чому без бізнесу ця реформа не працює?

Євген Ріяко, який представляє низку бізнес-асоціацій, підкреслює: будь-яка реформа “для бізнесу” без бізнесу - мертвонароджена. “Перед тим, як подавати на реєстрацію будь-який законопроєкт, спочатку потрібно послухати думку бізнесу і юристів, які його обслуговують, щоб це був консолідований спільний законопроєкт, і потім не було ніяких перепон, ніяких дискусій”, - зазначає адвокат. Він наголошує, що бізнес активно підтримує подібні дискусії, хто б їх не організував, додаючи, що з БЕБ комунікація налагоджена. 

Податкова чи БЕБ: хто має рахувати податки?

Окрема проблема запропонованого БЕБ підходу - це розмежування функцій. Адже єдиний орган, який може коректно нараховувати податки і штрафи - податкова служба. Проте її інструменти обмежені адміністративними рішеннями, які бізнес масово оскаржує в судах і робить це доволі успішно. Кримінальні ж справи, визнає адвокат, лякають значно більше, ніж податкові повідомлення-рішення. Саме тому бізнес частіше готовий заплатити, аби закрити питання. «На цьому етапі розвитку країни роль БЕБ як інструменту податкової дисципліни виглядає логічною. Але в майбутньому від цього можна і треба відходити, посилюючи спроможність податкової», - вважає Ріяко. 

Головний стоп-фактор: відповідальність посадовців

Ключовий скепсис адвоката стосується практичної реалізації досудового врегулювання економічних правопорушень. Адже будь-яке рішення податківця чи посадовця, який “пробачив” частину податкових зобов’язань чи підписав компроміс, автоматично створює ризик кримінальної справи вже проти нього самого. «Жоден адекватний посадовець не буде підписувати такі компроміси, якщо це загрожує звинуваченням у перевищенні повноважень чи корупції», - резюмує адвокат, зазначаючи, що без чіткої законодавчої рамки механізм просто не працюватиме.

Що кажуть парламентарі?

Пропозицію Цивінського також прокоментував народний депутат Максим Бужанський. “Ідея прекрасна, але на мою думку, в ній не вистачає однієї маленької деталі. Відповідальності для слідчого в тому випадку, якщо бізнес на угоду не пішов, пройшов слідство і суд, і суд виграв. На мою думку, в цьому випадку ці 50% штрафу повинен заплатити БЕБ. За необґрунтовані звинувачення, витрати на адвокатів і т.д. Було б справедливо, погодьтеся?”, - написав нардеп у своєму Телеграм-каналі.

Нагадаємо, раніше запровадити податкову медіацію під час вирішення податкових спорів планували Державна податкова служба та Рада бізнес омбудсмена. Першим практичним етапом мав стати експериментальний проєкт у Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків. 

Ілюстрація логотип Бюро економічної безпеки України 

БЕБ, Цивінський, Бужанський, Ріяко, Податкова