Україна погодила з партнерами триступеневий план реагування на порушення майбутнього перемир’я Росією
Україна узгодила із західними партнерами багаторівневий план, який має визначати, як саме реагувати на можливі порушення майбутнього перемир’я з боку Росії. Про це повідомляють співрозмовники, обізнані з перебігом дискусій між українськими, європейськими та американськими посадовцями, інформує The New York Times.
За задумом, відповідь на порушення режиму припинення вогню має бути поетапною. Перший рівень запускається протягом 24 годин і передбачає дипломатичне попередження, а також дії, необхідні українській армії, щоб зупинити інцидент і не допустити його розширення.
Якщо бойові дії триватимуть, має стартувати друга фаза із залученням сил так званої коаліції охочих. До неї, за даними джерел, входять багато країн ЄС, а також Велика Британія, Норвегія, Ісландія та Туреччина. Третій рівень передбачає координацію військової відповіді західної групи із залученням американських сил у разі, якщо порушення переросте в масштабнішу атаку. Цей етап, як стверджують співрозмовники, може запускатися через 72 години після першого порушення.
План обговорювали у Парижі в грудні, а 3 січня консультації продовжилися в Києві на рівні радників з нацбезпеки країн коаліції. Також, за словами одного з учасників обговорень, президент Володимир Зеленський у грудні під час візиту до Мар а Лаго порушував тему того, яку саме підтримку готові надати Сполучені Штати.
Окремий блок дискусій стосується контролю і примусу до виконання домовленостей. США нібито пропонували високотехнологічні можливості моніторингу вздовж лінії фронту протяжністю близько 1400 км. В Києві нагадують, що з 2014 року Росія неодноразово порушувала домовленості про тишу на Донбасі, а Мінські угоди 2014 та 2015 років, які мали зупинити бойові дії, фактично не отримали механізму примусу і зрештою не вберегли від повномасштабного вторгнення у 2022 році.
У січні Зеленський заявляв, що пакет гарантій безпеки зі США за участі європейських партнерів нібито повністю готовий і Україна очікує узгодження дати та місця підписання. За його словами, Вашингтон пропонував гарантії, подібні до гарантій НАТО, на 15 років, тоді як українська сторона прагне зафіксувати їх на 50 років. Окремо Зеленський згадував, що елементом гарантій може бути українська армія чисельністю 800 тисяч осіб із забезпеченням зброєю та підготовкою.
Водночас, за даними співрозмовників, адміністрація президента США Дональда Трампа пов’язує гарантії з досягненням мирної угоди, яка може передбачати територіальні поступки, зокрема щодо Донбасу. Зеленський публічно говорив, що йому не подобається підхід взаємних поступок як умови, назвавши підписання гарантій актом доброї волі. Тема Донбасу залишається однією з ключових суперечностей: Київ відкидає відмову від територій, а Москва наполягає на максималістських умовах і відкидає ідею розміщення західних військ в Україні.
На цьому тлі представники України, США та Росії мають знову зустрітися в Абу Дабі у середу та четвер. Переговори відбуваються на тлі посилення ракетних і дронових ударів по українській критичній інфраструктурі. За оцінками, атаки вже спричиняли знеструмлення і перебої з теплом та водою в Києві, де проживає майже 4 млн людей.
