Україна створює власний ШІ: як це змінить Дію і держпослуги
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на керівника ШІ-напряму в Мінцифри Данила Цьвока.
Україна готується до масштабного технологічного стрибка, який може змінити не лише державне управління, а й сам підхід до взаємодії громадянина з владою.
Одним із нових пріоритетів цифровізації стали створення національної мовної моделі та впровадження інтелектуальних агентів. Ці кроки мають посилити захист даних і забезпечити розвиток власних технологій, які враховують український контекст.
Міністерство цифрової трансформації поставило мету увійти до трійки світових лідерів за рівнем розвитку та впровадження штучного інтелекту в публічному секторі до 2030 року.
Цей курс передбачає перехід від цифрової держави до так званої агентивної держави. Йдеться про модель, за якої державні послуги стануть проактивними.
За словами Данила Цьвока, замість того, щоб людина самостійно шукала потрібний сервіс, спеціальні AI-агенти прогнозуватимуть потреби громадян і автоматично пропонуватимуть рішення.
Як приклад наводиться ситуація з народженням дитини. У такому випадку система зможе сама підказати, як оформити документи, а також запропонувати потрібні соціальні опції, зокрема “Пакунок малюка”.
Одним із ключових проєктів у цьому напрямку є створення власної великої мовної моделі, яку часто називають українським ChatGPT.
Водночас, на відміну від іноземних продуктів на кшталт Gemini чи розробок компанії OpenAI, українську модель створюють із глибоким урахуванням місцевого контексту, історії та культури.
У матеріалі наголошується, що це особливо важливо в умовах інформаційної війни, адже така модель має чітко розуміти політичні реалії, статус Криму та причини війни і не піддаватися маніпуляціям з боку ворога.
Крім цього, власна LLM, за оцінкою Мінцифри, у два з половиною, а подекуди й у три рази дешевша за іноземні аналоги, що робить її економічно вигіднішою для держави та бізнесу.
Окремий акцент у розробці зроблено на безпеці даних. Саме для цього створюється власна інфраструктура, відома як AI Factory.
У матеріалі зазначається, що використання популярних світових чатботів зазвичай передбачає передавання інформації на закордонні хмарні сервери, що є неприйнятним для роботи з чутливими даними у сферах оборони, медицини та державного сектору.
Українська мовна модель має дати змогу обробляти інформацію всередині країни, щоб персональні дані не виходили за межі національного периметра.
Уже зараз у системі Дія.АІ використовується технологія маскування, яка знеособлює дані користувачів, а історії спілкування шифруються унікальними ключами.
Впровадження штучного інтелекту вже дало перші результати у зменшенні бюрократії.
Служба підтримки Дії самостійно опрацьовує понад 90% звернень, надаючи відповіді протягом п’яти секунд.
Алгоритми також допомагають гармонізувати українське законодавство з нормами Європейського Союзу, аналізуючи понад 30 тисяч правових актів. У матеріалі зазначено, що вручну така робота тривала б десятиліттями.
Юридична експертиза документів, яка раніше займала тижні, тепер завдяки штучному інтелекту скоротилася до 72 годин.
Попри побоювання щодо масових звільнень, у Мінцифри наголошують, що штучний інтелект не замінює людей, а змінює їхню роль.
Фахівці, які раніше виконували рутинні операції, проходять перенавчання і стають тьюторами або менеджерами з навчання нейромереж.
У міністерстві пояснюють, що кількість державних послуг постійно зростає, а технології дають змогу масштабувати процеси без безкінечного розширення штату.
Наразі розробка української LLM перебуває в активній фазі у партнерстві з компанією Kyivstar.
Уже створено критичні компоненти архітектури, зокрема токенайзер. Також триває збір великих масивів даних від наукових установ, університетів і медіа.
Презентацію першої версії моделі заплановано на кінець весни 2026 року.
Після завершення тестування її планують зробити доступною для вільного використання у форматі open-source. Це має дати змогу науковцям і бізнесу створювати на її основі власні спеціалізовані продукти.
