Україна веде переговори з країнами Близького Сходу щодо ППО та фінансування
До України звернулися Сполучені Штати Америки щодо їхніх баз на території близькосхідних країн. Також відповідні запити надійшли від Саудівської Аравії, Катару, Об’єднаних Арабських Еміратів, Бахрейну, Йорданії та Кувейту, повідомив Володимир Зеленський в інтерв'ю Le Monde.
За наявною інформацією, з частиною партнерів вже ведеться співпраця. Українські експертні команди працюють на місці, оцінюють ситуацію та діляться досвідом у сфері протиповітряної оборони.
Зазначається, що навіть наявність систем Patriot, THAAD та інших засобів ППО не забезпечує повного захисту. Потреба зберігається у сучасних перехоплювачах, здатних протидіяти масованим атакам безпілотників.
Україна також обговорює майбутні поставки окремих засобів, які є в її розпорядженні, та водночас прагне отримати додаткові ресурси від партнерів. Йдеться, зокрема, про ракети для протиповітряної оборони, дефіцит яких відчуває українська сторона.
Фінансування залишається ключовим питанням. Українська оборонна промисловість наразі завантажена наполовину, і для нарощування виробництва дронів необхідні додаткові кошти.
Україна заявляє про готовність продавати партнерам системи, які має у достатній кількості, а також надавати експертизу. Зазначається, що дрони-перехоплювачі ефективно працюють у комплексі з відповідними системами.
У матеріалі також йдеться про вплив санкцій на економіку Росії. Спільна санкційна політика, зокрема у сфері енергетики, призводила до скорочення доходів і обмеження фінансування оборонного сектору.
За оцінками, дефіцит бюджету Російської Федерації зростав і на кінець 2025 року становив 83 мільярди доларів із додатковими 19 мільярдами, перенесеними на початок 2026 року. На 2026 рік прогнозувався дефіцит близько 100 мільярдів доларів.
Водночас після пом’якшення санкцій у сфері нафтопродуктів доходи Росії зросли. Це, за оцінкою української сторони, впливає на інтенсивність бойових дій і створює можливості для підтримки Ірану.
Зазначається, що Україна і США по-різному оцінюють наміри Росії щодо завершення війни. Українська сторона вважає, що Росія не демонструє готовності до її завершення та наполягає на посиленні тиску.
Також зазначається, що втрати російської армії становлять 30–35 тисяч осіб на місяць, і Росія не встигає компенсувати їх за рахунок мобілізації чи контрактної служби.
Україна наголошує на важливості фінансування, оскільки воно визначає можливості виробництва дронів, забезпечення військових і підтримки оборони.
Надання Україні позики було узгоджене лідерами Європейського Союзу наприкінці 2025 року. У Києві сподіваються на розблокування цього механізму або альтернативні рішення, які дозволять отримати необхідні кошти.
Зазначається, що недофінансування може вплинути на виробництво далекобійних дронів, дронів-перехоплювачів і систем протиповітряної оборони, включно з європейськими системами та американськими ракетами PAC-3.
Українська сторона вважає, що це становить ризик для безпеки Європи, однак очікує, що партнери знайдуть рішення.
