Українців після базової служби можуть зараховувати до резерву на 5 років

Катерина Мельниченко
Катерина Мельниченко Заступник головного редактора
Українців після базової служби можуть зараховувати до резерву на 5 років
Українські військові як ілюстрація матеріалу про законопроєкт щодо базової військової служби та активного резерву
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт “Про систему довгострокової військової служби та резерву”. Документ пропонує після 12 місяців базової військової служби автоматично зараховувати громадян до активного резерву на 5 років.

Про це повідомляє “Судово-юридична газета” з посиланням на зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт.

У Верховній Раді пропонують створити систему довгострокової військової служби та резерву.

Відповідний законопроєкт передбачає багаторівневу модель військової служби, автоматичне зарахування громадян до активного резерву після базової служби та щорічні навчальні збори для резервістів.

Мета документа – сформувати постійний “пул” підготовлених громадян, зменшити залежність обороноздатності від “хаотичної мобілізації”, зробити систему призову прогнозованішою, підвищити довіру до держави та знизити корупційні ризики.

Законопроєкт пропонує встановити три види військової служби:

  1. базову військову службу;
  2. службу в активному резерві;
  3. службу в оперативному резерві.

Тривалість базової військової служби має становити 12 місяців.

Після її проходження громадян автоматично зараховуватимуть до активного резерву строком на 5 років.

Для тих, хто перебуватиме в активному резерві, передбачені регулярні навчальні збори тривалістю 2 тижні один раз на рік.

Також документ пропонує гарантувати збереження місця роботи та середнього заробітку за працівниками, яких призиватимуть на такі збори.

Що передбачено для оперативного резерву

Громадяни, зараховані до оперативного резерву, повинні будуть прибувати на збори за викликом у разі загрози територіальній цілісності та суверенітету України.

У прикінцевих положеннях законопроєкту пропонується внести зміни до статті 119 Кодексу законів про працю України.

Зокрема, йдеться про норму, за якою за працівниками, призваними на навчальні збори в межах військової служби в активному резерві, зберігатимуться місце роботи, посада та середній заробіток.

Що має зробити Кабмін

У разі ухвалення закону Кабінет Міністрів повинен буде протягом трьох місяців підготувати необхідні зміни для запуску нової моделі військової служби.

Також уряд має розробити порядок проведення навчальних зборів для активного резерву, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із законом і забезпечити оновлення актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

У пояснювальній записці зазначено, що потреба в законопроєкті пов’язана з тривалим характером війни та необхідністю створити постійний резерв підготовлених громадян.

Автор документа наголошує, що нова система має законодавчо врегулювати довгострокову військову службу та резерв, зменшити залежність обороноздатності від мобілізаційних процесів і зробити призов більш прогнозованим для громадян.

У фінансово-економічному обґрунтуванні вказано, що реалізація законопроєкту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету. Надалі фінансування має здійснюватися в межах коштів, передбачених на сферу оборони.

Читайте нас в Telegram

Поділитися статтею:
Суспільство
У Росії скасували концерти Ані Лорак через звинувачення у підтримці ЗСУ
Суспільство

У Росії скасували концерти Ані Лорак через звинувачення у підтримці ЗСУ

У Росії скасували концерти Ані Лорак у містах Далекого Сходу після звинувачень у нібито підтримці українських військових.

03.06.2026
Мобілізація 50+ у червні 2026 року: тил чи передова
Суспільство

Мобілізація 50+ у червні 2026 року: тил чи передова

Військовозобов’язані чоловіки віком понад 50 років можуть бути мобілізовані в Україні, якщо вони придатні за станом здоров’я і не мають відстрочки або бронювання.

03.06.2026
Швеція хоче заборонити соцмережі для дітей віком до 15 років
Суспільство

Швеція хоче заборонити соцмережі для дітей віком до 15 років

Швеція може приєднатися до країн, які обмежують доступ дітей до соціальних мереж. Урядова комісія пропонує запровадити мінімальний вік у 15 років для користування соцмережами, а відповідний закон може набути чинності вже з 1 січня 2028 року.

03.06.2026
Епіфаній, Онуфрій чи Папа Римський: кому з лідерів церков довіряють українці
Суспільство

Епіфаній, Онуфрій чи Папа Римський: кому з лідерів церков довіряють українці

Більшість українців погано знають релігійних лідерів країни - але серед тих, кого знають, найбільша довіра до митрополита Епіфанія. Патріарх РПЦ Кирило в Україні довіри не має взагалі.

03.06.2026
ЄСПЛ заборонив автоматично затримувати журналістів під час протестів
Суспільство

ЄСПЛ заборонив автоматично затримувати журналістів під час протестів

ЄСПЛ постановив, що влада не може автоматично затримувати журналіста під час протесту лише через відмову виконати вимогу поліції залишити місце події.

03.06.2026