В Одесі помер режисер Віллен Новак, який понад 50 років працював на кіностудії
В Одесі перестало битися серце Віллена Новака – режисера-постановника, народного артиста України та члена-кореспондента Національної академії мистецтв.
Понад пів століття він працював на Одеській кіностудії, де виховував нові покоління українських кінематографістів. Дату прощання повідомлять пізніше.
Після завершення навчання у КДІТМ імені Карпенка-Карого у 1971 році Віллен Новак приїхав до Одеси та розпочав роботу на Одеській кіностудії. Там він швидко здобув визнання як талановитий режисер.
Його дебютна стрічка “Ринг” 1973 року привернула увагу критиків і глядачів та стала відправною точкою багаторічної співпраці зі студією і містом.
Який слід Віллен Новак залишив у кіно
Новак не обмежувався лише власними фільмами. Він активно підтримував молодих режисерів Одеси, очолював творчі об’єднання на студії та проводив майстер-класи.
Як зазначається, він залишив по собі низку важливих робіт і справив помітний вплив на середовище кінематографістів. Колеги пам’ятають його як щирого наставника й доброзичливу людину, для якої Одеса стала другим домом.
На Одеській кіностудії Віллен Новак створив низку своїх найвідоміших фільмів. Серед них – “Вторгнення” 1980 року, “Гу-га” 1989 року, “Дике кохання” 1993 року та “Принцеса на бобах” 1997 року.
Його стрічки неодноразово відзначалися нагородами на національних і міжнародних кінофестивалях. Останньою роботою режисера став фільм “Чому я живий” 2021 року, який також здобув престижні відзнаки в Україні та за її межами.
До фільмографії Віллена Новака входять “Ринг” 1973 року, “Червоні дипкур’єри” 1977 року, “Камертон” 1979 року, “Вторгнення” 1980 року, “Третій вимір” 1981 року, “Дві версії одного зіткнення” 1985 року, “В Криму не завжди літо” 1987 року, “Гу-га” 1989 року, “Дике кохання” 1993 року, “Принцеса на бобах” 1997 року, “Зупинка на вимогу” 2000 року, “Особисте життя офіційних людей” 2003 року, “Стріляй, негайно!” 2008 року та “Чому я живий” 2021 року.
