В Україні готують правила проти мови ворожнечі: що насправді зміниться для медіа
4 березня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення презентувала «Рекомендації для медіа щодо запобігання мові ненависті та дискримінації». Документ підготували в межах проєкту «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство» за підтримки Ради Європи.
Як пояснила членкиня Нацради Олена Ніцко, рекомендації створювали на основі практичного досвіду регулятора та консультацій з громадськими організаціями.
«Ми провели зустрічі з великою кількістю громадських організацій, щоб зрозуміти, що саме вони вважають мовою ненависті і ворожнечі», — зазначила вона.
У підготовці документа також брали участь понад 80 громадських організацій.
Голова Нацради Ольга Герасим’юк підкреслила, що тема мови ворожнечі стала особливо актуальною під час війни, коли інформаційні вкиди можуть провокувати конфлікти всередині суспільства.
«Війна лише загострює потребу в дотриманні прав людини. Нам потрібно не допустити розбрату, на який дуже розраховує зовнішній ворог», — сказала вона.
При цьому експерти наголошують: презентовані рекомендації не є новим законом і не вводять нових покарань для медіа. Йдеться радше про практичні поради, як журналістам уникати дискримінаційних формулювань і стереотипів у матеріалах.
Документ пропонує редакціям звертати увагу на наративи — повторювані формулювання та узагальнення, які можуть формувати негативне ставлення до певних груп людей. У рекомендаціях також є інструменти для самоперевірки матеріалів перед публікацією.
Член Нацради Максим Онопрієнко зазначив, що медіа іноді виправдовують дискримінаційні висловлювання свободою слова.
«Свобода слова не має означати приниження гідності інших людей за ознаками етнічної, релігійної, вікової чи гендерної належності», — сказав він.
За словами Онопрієнка, мова ворожнечі нерідко маскується під гумор або сарказм, але якщо результатом стає стигматизація або розпалювання конфлікту, це вже проблема.
Водночас у законодавстві України досі немає чіткого визначення терміну «мова ворожнечі». Про це під час презентації нагадала офіцерка проєкту Ради Європи Анастасія Палюх. За її словами, зараз працює окрема робоча група, яка має розробити таке визначення.
Саме поява юридичного визначення цього поняття може стати наступним кроком у регулюванні цієї сфери.
Розробники рекомендацій закликають медіа використовувати документ у редакційній роботі та включати його положення до внутрішніх редакційних статутів.
На їхню думку, це допоможе редакціям уникати поширення ксенофобських наративів, дискримінації та різних форм мови ворожнечі.
