Вишам бракує коштів на підвищення зарплат: у Раді кажуть про кризу
1 квітня комітет під головуванням Сергія Бабака розглянув питання формування нової моделі оплати праці науково-педагогічних і наукових працівників. Під час засідання наголосили на системних проблемах чинної моделі - її фрагментованості, недостатній гнучкості та слабкому зв’язку з результатами роботи, що, за оцінкою комітету, негативно впливає на розвиток вищої освіти і науки.
Окремо під час обговорення член комітету Роман Грищук порушив питання, пов’язані з реалізацією підвищення посадових окладів у закладах вищої освіти. Йшлося, зокрема, про дефіцит коштів спеціального фонду вишів і відсутність паспорта відповідної бюджетної програми станом на дату розгляду.
Фінансування і нова модель оплати праці
Кабмін постановою № 1749 від 26 грудня 2025 року встановив з 1 січня 2026 року підвищення на 40% посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів та установ. Окремо МОН напередодні повідомляло профільному комітету, що уряд зберігає і другий етап підвищення посадового окладу - на 20% з 1 вересня 2026 року.
За підсумками обговорення комітет рекомендував Міністерству освіти і науки активізувати роботу над новою моделлю оплати праці. Від МОН очікують узгоджену концепцію з фінансово-економічними розрахунками, пропозиціями щодо нормативно-правового забезпечення та аналізом фінансових потреб закладів вищої освіти для гарантування належної оплати праці працівників.
У комітеті також наголосили, що без оновлення підходів до оплати праці зберігатиметься застаріла система, а це посилюватиме кадрову кризу, відтік кваліфікованих працівників з освіти і науки та знижуватиме привабливість академічної кар’єри для молоді.
Нагадаємо, 1 квітня біля «червоного корпусу» Київського національного університету імені Тараса Шевченка проходить студентська акція протесту за відсторонення на час перевірки ректора Володимира Бугрова.
