Зброя для цивільних: чи потрібна легалізація, що кажуть експерти та яка ситуація зараз?
ЗМІСТ:
- Чому цивільним потрібна зброя?
- Що кажуть противники легалізації зброї
- Позиція МВС та нардепів
- Як та коли в Україні намагались легалізувати зброю для цивільних?
- Хто може мати зброю зараз?
- Досвід інших країн
Чому цивільним потрібна зброя?
На думку більшості військових, жертв вдалося б уникнути, якщо б люди на вулиці мали зброю.
“Відсутність можливості пересічним громадянам захистити себе на вулиці. Якби у когось з перехожих були пістолети з собою, то жертв було б набагато менше”, - пише захисник Олексій Павлюк.
Військовий 24-го ОШБ «Айдар» Станіслав Бунятов з позивним «Осман» переконаний, нападника слід було ліквідувати з нагородної зброї. У такому випадку стільки людей не загинуло б.
За словами офіцера ЗСУ Мирослава Гая, в Україні є дуже багато легальної та нелегальної зброї. Тому українському народу потрібен адекватний закон та право на самозахист, зокрема зі зброєю проти нападника.
“У більшості розвинених держав право на самозахист чітко врегульоване законом: У США діють принципи self-defense і в окремих штатах — stand your ground, що дозволяє захищати себе без обов’язку відступу”, - зазначає він.
“Просто в нашій державі вільно володіти зброєю можуть лише поліція і злочинці. Злочинців це просто влаштовує, а поліція на цьому категорично наполягає. Поліція законослухняних громадян боїться більше, ніж злочинців”, - йдеться у дописі Олексія Бика.
Своєю чергою член правління Асоціації приватних детективів України Руслан Олегович зазначає, що у правоохоронців була зброя, і вони могли перейти в укриття і почати вести вогонь на ураження. Це — їхня робота.
«Я повністю ЗА, щоб вогнепальний короткоствол могли отримувати законослухняні цивільні, з правом носіння і так, треба вдосконалювати законодавство і взагалі нарешті прийняти адекватний закон про зброю. Нагадаю, що мова іде саме про законослухняних і адекватних громадян, неадеквати, яким пофіг на закон, зброю і так вже мають, тож треба дати можливість першим почати себе захищати і впевненість, що за такі дії не буде переслідування», - наполягає він.
Що кажуть противники легалізації зброї
Однак його думку поділяють далеко не всі. Зокреам журналіст Сергій Костеж переконаний, що суспільство не готове до легалізації зброї.
“Як має працювати поліція, враховуючи, що в кожного може бути ствол? Відповідно. І захоче собі відповідних повноважень, не дивуйтеся.
Можете подивитися на США, які для багатьох приклад, і де вільний обіг короткоствола дозволений. Повноваження поліції там такі, що мало не здастся - поліція розглядає КОЖНОГО громадянина як такого, в кого потенційно є пістолет.
Потягнувся до пояса - самі знаєте що. Не відкриваєш затоноване скло автомобіля - самі знаєте що. Поліз в сумку без попередження поліцейського - самі знаєте що. Не виконуєш вимоги копа - самі знаєте що. В ютубі купа є каналів з відповідним контентом.
Звісно, в 50% виявляється, що ствола не було, людина дарма загинула, але закон поліцейських завжди виправдовує - бо ж ризик є.
Чи готові коментатори, що строчать коменти про "мусорських", до таких повноважень поліції? Чомусь я думаю, що навряд чи”
Військовий Дмитро Калинчук вважає, що вільний доступ до зброї для цивільних створить багато складнощів.
“Висловлю свою думку як військовослужбовець. Уявляю, що на місці злочину опинився б офіцер або головний сержант ЗСУ зі штатним (!!) пістолетом. Відкрив би він вогонь на поразку по злочинцю?
На превеликий жаль, відповідь моя буде така - не певен. Чому? Та з тої самої причини, чому штатну зброю не застосовують службовці ТЦК. Тому що в наших реаліях застосуваня зброї по цивільних, це купа розслідувань і маса геморою, яким мучити будуть ще багато місяців після. Аж до суду. І вже повірте, військові це дуже гарно знають.
Я маю досвід, коли тиловим містом я пересувався з автоматом на плечі. Так от перше що я зробив, це витяг магазин і заховав аби подалі взяти. З багатьох причин. В разі конфлікту мені менш геморойно врізати нападникові кулаком або прикладом - але боронь Боже бодай раз вистрелити. Замучають.
Ви хочете короткоствол? А ви усвідомлюєте наслідки? Ви готові потім місяцями ходити на допити і на суди?
До чого я? До того, що треба спершу врегулювати застосування зброї тими, хто вже має її на руках. У першу чергу - військовослужбовцями. І ветеранами - нагородної зброї”
Адвокат Сергій Трофимов зазначає, що легалізація призведе до збільшення таких випадків.
“Легалізація зброї, про яку массово стали кричати усі після вчорашньої трагедії, точно не є панацеєю від таких випадків.
Те що зброя — це «великий зрівнювач», що дає шанс слабшому проти сильнішого злочинця звучить красиво але виключно в теорії.
Я залишаюся прихильником погляду, що масовий доступ до зброї лише призведе до збільшення випадків стрілянини”, - пише він.
Позиція МВС та нардепів
Свою позицію висловив і міністр внутрішніх справ України Олександр Клименко.
“Щодо надання права на вогнепальну зброю (включно з короткостволом) цивільним громадянам.
Вважаю, що люди мають отримати право на збройний самозахист. Особливо після досвіду, коли на початку повномасштабного вторгнення цивільні люди отримували зброю для національного спротиву.
Тож найближчим часом проведемо експертні обговорення за участі народних депутатів, громадськості, журналістів, ветеранської спільноти щодо підготовки фінальної версії законопроєкту про цивільну зброю”, - йдеться у дописі оприлюдненому МВС.
Ініціативу міністра підтримав народний депутат Ігор Фріс.
«Закон про цивільну вогнепальну зброю нарешті буде реанімований з правом громадян на коротокоствольну вогнепальну зброю. Незабаром будемо обговорювати фінальний драфт закону.
Моя думка.
Відстрочка набрання чиннності по короткому 2 роки з моменту прийняття а не після війни (час на інтеграцію з Єхелс та створенням тирів і формуванні прав на зброю).
Кльчове питання по зброї самозахисту з правом носіння чи ні.
Можете кидати в мене камінням. Але я за право носіння виключно після 2 років після оформлення права на короткоствольну зброю», - написав він.
Як та коли в Україні намагались легалізувати зброю для цивільних?
Дискусії стосовно легалізації зброї для цивільних в Україні тривають ще з 90-х років. Проти більшість спроб ухвалити подібні законопроекти завершувались невдачею.
"Спеціалізованого закону, який би регулював носіння та зберігання зброї цивільними в Україні не існує, натомість існує відповідальність за незаконне носіння, зберігання (та інші дії) вогнепальної зброї", - зазначає Коломієць.
Законопроект про зброю вкривається пилом у Верховній Раді вже не один рік. Вперше у 2008 році проект подали регіонал Василь Грицак і бютівець Борис Пудов.
Потім він "спливав" у 2009, 2010 (навіть був проголосований у першому читанні) і в 2012 роках, щоправда вже з розширеним складом ініціаторів законопроекту (за рахунок представників інших політсил).
У грудні 2014 року депутати знову зареєстрували законопроєкт “Про цивільну зброю та боєприпаси”. Він був розроблений за участі Української асоціації власників зброї (УАВЗ) та пропонував право на володіння короткоствольною нарізною зброєю (пістолетами) для самозахисту.
У вересні 2015 року електронна петиція до Президента Петра Порошенка про законодавче затвердження права громадян на захист (включно з володінням зброєю) першою в історії України набрала необхідні 25 000 голосів.
Однак він її не підтримав, заявивши, що “лише 11% українців виступають за володіння зброєю”.
Зі зміною влади дискусія відновилась. У 2020 році з'явився законопроєкт №4335. Він пропонував створити Єдиний державний реєстр цивільної зброї, але категорично забороняв носіння пістолетів, дозволялося лише зберігання вдома.
Однак Верховна Рада провалила голосування за нього у першому читанні. Документ відправтли на доопрацювання.
Напередодні повномасштабного вторгнення Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт №5708 “Про право на цивільну вогнепальну зброю”. Однак робота над його дооопрацюванням до другого читання досі триває.
Найбільше суперечек виникає довкола права на носіння короткоствольної зброї поза межами дому та використання її для самозахисту на вулиці.
Хто може мати зброю зараз?
Головним документом, який зараз регламентує питання зброї є наказ МВС №622, прийнятий ще у 1998 році. Фактично зброя в Україні не є “правом”, як у США чи Чехії, а є “дозволом”, який держава може надати, а може й відкликати. Регулювання відбувається не через кодекси, а через підзаконні акти МВС, що часто критикується юристами.
Українці можуть офіційно володіти такими видами вогнепальної зброї:
- Гладкоствольна мисливська (рушниці) - з 21 року.
- Нарізна мисливська (карабіни, гвинтівки, на кшталт цивільних версій АК чи AR-15) - з 25 років.
- Травматична зброя (пістолети з гумовими кулями) - лише для “обраних” категорій: журналісти, правоохоронці, депутати, судді та їхні родичі.
- Короткоствольна нарізна (пістолети) - заборонена для звичайних цивільних. Виняток: нагородна зброя від МВС чи Міноборони.
На початку повномасштабного вторгнення було прийнято закон, що дозволяє цивільним використовувати власну (або отриману від держави) зброю для відсічі агресору без кримінальної відповідальності за це під час дії воєнного стану.
Крім того у лютому-березні 2022 року тисячі одиниць автоматичної зброї були видані за спрощеною процедурою (за паспортом), проте ця зброя вважається державною і має бути повернута після війни або офіційно зареєстрована.
Досвід інших країн
Досвід інших країн часто стає головним аргументом у дискусіях про легалізацію зброї в Україні. Світові моделі варіюються від “жорстко обмежувальних” до “ліберальних”.
Наприклад, в Естонії після дозволу на володіння та приховане носіння пістолетів для самозахисту кількість умисних вбивств скоротилася в кілька разів протягом десятиліття. Однак там впроваджено суворий контроль за власниками зброї, обов'язкове навчання та психіатрична перевірка.
Молдова легалізувала короткоствольну зброю ще в 1994 році. Однак однією з найліберальніших країн Європи в цьому питанні вважається Чехія. У 2021 році право на збройний захист було закріплено навіть у Конституції. Більшість власників мають право на приховане носіння. А сама Чехія при цьому стабільно входить у топ-10 найбезпечніших країн світу.
Найбільш дискусійний досвід у легалізації зброї мають США, де право на зброю (Друга поправка) сприймається як фундаментальна свобода. Водночас велика кількість зброї, понад 120 одиниць на 100 осіб, супроводжується високим рівнем вогнепальних смертей, серед яких самогубства та масові розстріли.
Нагадаємо, під час стрілянини в Києві 6 людей загинуло, 15 дістали поранення. Згодом у мережі оприлюднили відео, на якому патрульні поліцейські тікають після перших пострілів, залишаючи дитину в епіцентрі вогню. Пізніше голова Національної поліції Іван Вигівський заявив, що вони відсторонені від виконання обов'язків. Тоді як їх безпосередній керівник генерал Євгеній Жуков поки що не подав рапорт про відставку.
Читайте нас в Telegram
