Железняк заявив про понад 1150 справ щодо фіктивного бронювання в Україні
Про це Ярослав Железняк заявив у відео на каналі “Залізний Нардеп”.
Ярослав Железняк заявив, що фейкове бронювання стало однією з проблем, які дискредитують мобілізацію в Україні.
За його словами, система бронювання, яка мала б захищати найбільш важливі та критичні частини економіки, на практиці перетворилася на спосіб уникнення мобілізації для “обраних” або на прибутковий бізнес для частини державних підприємств, органів влади та правоохоронців.
Железняк нагадав про розслідування НАБУ “Чисте місто” і сюжет Bihus.Info. За його словами, у цій історії йшлося про корупційні оборудки із землею в Києві, а також про схему фіктивного оформлення людей для отримання броні. Нардеп зазначив, що в цьому випадку фігурували київські комунальні та державні підприємства.
Він заявив, що фейкова бронь дає людині одразу два “бонуси”: її не мобілізують, а в окремих випадках таке працевлаштування можуть використовувати ще й для виїзду за кордон.
Як приклад Железняк згадав власне розслідування про схеми, коли за листами Мінкульту чоловіків випускали за кордон. За його словами, серед “липових артистів” і журналістів були також схеми з фіктивним працевлаштуванням, зокрема у Національну циркову компанію.
Нардеп стверджує, що людей оформлювали на роботу, а потім відправляли у закордонне відрядження або турне. За його словами, за цією схемою з цирком виїхали і станом на зараз не повернулися щонайменше 78 чоловіків.
Железняк також заявив, що частина з них після виїзду місяцями продовжувала отримувати зарплату з державного бюджету, а вже потім цих людей звільняли.
Окремо він згадав історії з Володимиром Петровим і Сергієм Івановим. За словами Железняка, Петров був заброньований через Державну установу “Національне військове меморіальне кладовище”, а Іванов отримував бронь через приватну компанію Star Trek Industries.
Нардеп зазначив, що Star Trek Industries мала перемоги у тендерах державних енергетичних підприємств.
Железняк заявив, що після його розслідувань щодо Мінкульту та осіб, яких він називає неофіційними піарниками Офісу президента, були наслідки. За його словами, у випадку з Мінкультом відкрили справу і вже є підозри від Офісу генерального прокурора.
Після скандалу з Національним військовим меморіальним кладовищем, за словами Железняка, Іванова і Петрова звільнили з відповідних місць роботи.
Водночас нардеп стверджує, що Петров, на відміну від Іванова, до армії не пішов, а згодом був переброньований через приватну медіакомпанію. За словами Железняка, ця компанія отримала критичний статус через виробництво контенту для державного телемарафону.
Також Железняк згадав людей, яких його джерела пов’язують з анонімними Telegram-каналами. За його словами, СБУ офіційно листом підтвердила, що щонайменше троє ймовірних власників таких каналів перебувають у запасі Служби безпеки України.
Йдеться про Олега Артуна-Нянца, Богдана Тимащука, яких джерела Железняка пов’язують із каналами Times of Ukraine та “Україна онлайн”, а також Андрія Сахарова, якого його джерела називають власником “Інсайдер UA”.
За словами нардепа, усіх трьох зняли з обліку ЗСУ, і вони формально перебувають у резерві СБУ. Водночас Железняк стверджує, що фактичної служби вони там не проходять.
Нардеп наголосив, що ці історії не є поодинокими. Він послався на матеріал “Економічної правди”, яка проаналізувала судові реєстри.
За даними, які навів Железняк, з вересня 2024 року в Україні зафіксували понад 1150 кримінальних справ щодо фіктивного працевлаштування заради броні.
Нардеп додав, що до цієї кількості варто додати ще одне провадження щодо керівництва Національного військового меморіального кладовища.
За словами Железняка, майже у половині справ, де правоохоронці встановлювали фіктивність працевлаштування для броні, роботодавцями були державні або комунальні підприємства.
Серед прикладів він назвав Харків. За словами нардепа, там близько 70 чоловіків отримали бронь як учителі, хоча жодного дня не викладали, не ходили до школи і не провели жодного уроку.
Інший приклад – Одеса. Железняк заявив, що на комунальному підприємстві там фіктивно оформили 90 людей, які просто числилися для відстрочки.
За його словами, їм не лише давали бронь і можливість виїзду, а й виплачували офіційну зарплату з бюджету Одеси. Орієнтовна сума, яку назвав нардеп, – близько 15 мільйонів гривень.
Також Железняк згадав Мукачево. За його словами, там заступник начальника ДПО оформлював людей, які взагалі не з’являлися на роботі.
Нардеп заявив, що в таких випадках ідеться не лише про привілеї, а й про гроші та корупцію. За його словами, фіктивне працевлаштування для броні могло коштувати “тисячі доларів”, а ціна варіювалася.
Железняк звернув увагу на те, що держава, за його словами, не лише не забезпечує незалежний механізм контролю, а часто ще й фактично платить за такі схеми коштами платників податків, бо фіктивно оформленим людям виплачують зарплати з державних або комунальних бюджетів.
За словами Железняка, попри понад тисячу зареєстрованих проваджень, вироків наразі 45. Він також стверджує, що жоден із засуджених не потрапив за ґрати, а більшість отримала умовні строки або невеликі штрафи.
Нардеп назвав це подвійною шкодою для держави. За його словами, держава втрачає довіру до мобілізації, не може оформити на ці місця людей, які реально працюватимуть, і витрачає бюджетні кошти на зарплати “мертвим душам”.
Железняк також заявив, що проблему не можна вирішити одним законом. На його думку, у державних і комунальних підприємствах, де оформлюють фейкові бронювання, про такі схеми добре знають.
Він розкритикував роботу правоохоронних органів, зокрема ДБР, Нацполіції та СБУ. За словами Железняка, якби вони не покривали такі кейси і займалися своєю роботою, охочих організовувати такі схеми було б менше.
Також нардеп згадав Національне військове меморіальне кладовище. За його словами, директор установи, який, як стверджує нардеп, пов’язаний із Петровим, поки не поніс відповідальності, а справу відкрили лише після його наполягання.
Він навів приклад Полтави і фортифікацій. За словами Железняка, там людей теж оформлювали заради бронювання. Нардеп стверджує, що навіть після скандалу, розслідувань, заяв і обшуків частина таких людей продовжувала працювати.
Железняк наголосив, що критику мобілізації не завжди варто вважати неконструктивною. За його словами, у випадку з фейковим бронюванням, статистикою кримінальних справ і прикладами з Мінкультом та Національним військовим меморіальним кладовищем ідеться про справедливу критику.
На думку нардепа, для боротьби з такими схемами потрібно відкрити реєстри бронювання щонайменше по державних і комунальних підприємствах.
Він заявив, що якщо влада цього не зробить, журналісти-розслідувачі та небайдужі громадяни все одно знайдуть людей, які формально працюють на таких підприємствах, але фактично не виконують відповідної роботи.
Як повідомляв ThePublic, Народний депутат і член парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський заявив, що говорити про “сотні випадків бусифікації щодня” нібито некоректно, а сама проблема, за його версією, не має “абсолютно масового поширення”. Цю тезу він озвучив на тлі гучних скандалів навколо ТЦК, зокрема після затримання в Одесі групи військових та поліцейського у справі про вимагання грошей за відстрочку.
Читайте нас в Telegram
