Норми про захист прав добросовісного набувача відтворені з діючої редакції Цивільного кодексу
Вони були внесені більше року назад і за цей період не лише держава не позбавилася прав на ліси, землі, воду і культурні цінності, а й ще забезпечила неухильне дотримання законодавства в цій царині.
Мало хто розуміє що таке право добросовісного набувача. Простими словами якщо ви колись давно (більше 10 років назад) купили квартиру, будинок або ділянку то забрати у вас її і нічого вам за це не компенсувати - не можна.
Уявіть ситуацію, ви купили квартиру а років через 15 до вас приходять і кажуть, що колись забудовник незаконно отримав цю ділянку на якій збудований будинок з вашою квартирою і тому ми квартиру забираємо.
А гроші спитаєте ви? А шукайте забудовника дадуть вам відповідь. А якщо ви купили на вторинному ринку? Кого шукати?
І так по колу.
Ви добросовісний набувач. І якщо хтось і порушив закон колись - для цього є кримінальний кодекс, притягуйте винного до відповідальності. І нехай він компенсовує або вам або державі кошти.
Але є ще дещо про що мало кому відомо.
Європейський суд з прав людини в грудні 2025 року підтримав таку позицію і норми про добросовісного набувача.
В своєму рішенні від грудня 2025 року Європейський суд з прав людини, визнав норми про захист добросовісного набувача наріжним каменем захисту права власності особи.
«Суд зазначає, що український законодавець, шляхом внесення змін до Цивільного кодексу України у 2025 році, спрямованих на захист прав добросовісних набувачів (див. пункти 20-21), по суті визнав, що у разі витребування майна у таких власників наслідки, зокрема фінансові, має нести держава.
Це стає очевидним з вимоги забезпечити наявність коштів, на момент подання позову reivindicatio, які будуть присуджені як компенсація відповідній особі у разі задоволення позову.
Крім того, ці зміни, як вбачається, не розрізняють способи набуття майна останнім (або єдиним) власником – безпосередньо від держави (шляхом приватизації) або в результаті іншої операції, наприклад, продажу.
Важливо те, що зазначене майно спочатку належало державі (або місцевим органам влади) і що останній власник є добросовісним набувачем.
Справді, нове законодавство не може виправити ситуацію заявниці, оскільки воно застосовується лише до майбутніх випадків (має зворотну дію у часі лише для справ, що знаходяться на розгляді в судах першої інстанції), але Суд вважає, що такий підхід свідчить погляд законодавця на спосіб вирішення складних ситуацій, які мають місце в даній справі.»
Таким чином будь які аргументи хейтерів розбиваються черговим рішення ЄСПЛ за яким в першу чергу стоїть гарантія дотримання прав людини та непорушність її прав щ боку держави.
Рекодифікація і формування законодавчої бази складна річ.
Але ми подолаємо і цей супротив.
Тримаймося!
