Арешт пенсії та соцвиплат: Верховний Суд пояснив, коли можуть заблокувати рахунок
Про це повідомив Верховний Суд.
Державні виконавці мають право накладати арешт на банківські рахунки українців, навіть якщо на них надходять пенсії або соціальні допомоги, якщо система банку не ідентифікує їх як рахунки зі спеціальним режимом використання.
Такий висновок підтвердила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, розглянувши скаргу фізичної особи на дії державного виконавця.
Суд зазначив, що арешт коштів у межах суми боргу під час відкриття виконавчого провадження є правомірним. Йдеться саме про блокування рахунку, а не про автоматичну конфіскацію чи безповоротне списання захищених виплат.
Юридична логіка, на яку звернув увагу суд, полягає в тому, що якщо рахунок не має офіційного статусу спеціального режиму використання, а на нього можуть надходити гроші різного призначення - наприклад, пенсія і звичайні приватні перекази, - банк не завжди має повну інформацію про характер кожного зарахування.
У такій ситуації фінансова установа не може точно вказати виконавцю, які саме кошти підлягають арешту, а які ні. Саме тому виконавець, за висновком суду, діє в межах закону, коли блокує рахунок у межах суми боргу.
Верховний Суд окремо наголосив, що подальше зняття арешту залежить від того, чи отримає виконавець документальне підтвердження, що кошти на рахунку є саме пенсією або соціальною виплатою.
Таке підтвердження може надати банк або сам боржник. Якщо банк цього не зробив, а боржник не звернувся по відповідні довідки і не подав їх до виконавчої служби, подальші дії виконавця, включно зі списанням коштів у рахунок боргу, суд незаконними не вважає.
Таким чином, відповідальність за доведення походження коштів і подальше розблокування рахунку фактично покладається на самого боржника.
При цьому закон встановлює межі не лише щодо коштів, а й щодо майна, на яке не можна звертати стягнення. Відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”, виконавці не мають права вилучати предмети щоденного побутового та особистого вжитку, необхідні для фізіологічних і гігієнічних потреб, речі індивідуального користування та одяг, усі лікарські засоби, а також мінімальний набір меблів і побутової техніки.
До такого мінімального переліку входять по одному ліжку та стільцю на кожну особу, а також один стіл, одна шафа і один холодильник на всю родину.
Окремо в тексті рішення звертається увага на системну проблему. Частина 2 статті 52 Закону України “Про виконавче провадження” прямо забороняє стягнення боргів з рахунків, на які надходять виключно пенсії, соціальна допомога або виплати особам з інвалідністю.
Однак на практиці в Україні немає жорсткого технічного розподілу карток на виключно соціальні та звичайні поточні рахунки. Саме це регулярно призводить до помилкових блокувань через Автоматизовану систему виконавчого провадження.
Ситуація для боржників додатково ускладнилася у травні 2023 року, коли уряд скасував воєнну норму, яка забороняла арешт рахунків, якщо сума боргу була меншою за 100 000 гривень.
Після цього рахунки можуть блокувати навіть через невеликі борги - зокрема через несплачені штрафи за порушення правил дорожнього руху або комунальні борги.
Щоб не залишитися без коштів на поточні потреби під час блокування, закон дозволяє боржнику подати виконавцю заяву про розблокування гарантованої суми для витрат у межах двох мінімальних зарплат на місяць.
Втім, цей механізм також не працює автоматично і вимагає активних дій від самого громадянина.
