Атака дронів: що сталося в Польщі та якими можуть бути наслідки
Беззаперечним лідером у вчорашній інформаційній повестці стала новина про заліт російських безпілотників на територію Польщі. Причому, первинна інформація, що з'явилася рано вранці, неодноразово доповнювалася та коментувалася на найвищому рівні.
Що це було?
В ніч на 10 вересня під час масової російської атаки на Україну Польща закривала аеропорти «Жешув-Ясенка», «Люблін» та два аеропорти у Варшаві через «незаплановану військову активність».
Вночі (за київським часом) конгресмен-республіканець і член комітету Палати представників США з питань збройних сил Джо Вілсон заявив: «Росія атакує союзника по НАТО Польщу іранськими дронами «Шахед» менш ніж через тиждень після того, як президент Трамп прийняв президента Навроцького в Білому домі. Це акт війни, і ми вдячні союзникам по НАТО за їхню швидку реакцію на тривалу ненападну агресію воєнного злочинця Путіна проти вільних і працьовитих народів».
Рано вранці Оперативне командування Збройних сил Польщі офіційно підтвердило порушення повітряного простору країни та закликало людей до завершення військової операції залишатися вдома.
Пізніше польські військові заявили, що повітряний простір Польщі порушили саме російські безпілотники та назвали це актом агресії: «В результаті сьогоднішньої атаки Російської Федерації на територію України сталося безпрецедентне порушення польського повітряного простору об'єктами типу дрон. Це акт агресії, який становить реальну загрозу безпеці наших громадян».
Потім були заяви високопосадових польських політиків – президента, прем'єр-міністра Дональда Туска, який скликав членів уряду на екстрене засідання, та міністра оборони, який заявив, що кордон країни порушили понад десяток російських безпілотних апаратів.
Прем'єр Туск заявив, що «немає причин для паніки»: «Життя продовжуватиметься нормально. Ми інформуватимемо громадян про всі події. Немає підстав запроваджувати обмеження, які б ускладнювали повсякденне життя громадян».
Що стосується кількості дронів, що залетіли в Польщу та були збиті, то цифри постійно змінювалися. До дев'ятої вечора стало відомо, що на території Польщі знайшли уламки вже 15 російських безпілотників.
Реакція НАТО
У НАТО не розглядають вторгнення російських дронів на територію Польщі цієї ночі як напад на державу-члена Альянсу. Про це повідомляло агентство Reuters з посиланням на джерело в НАТО. За словами співрозмовника агентства, попередні дані свідчать про те, що «інцидент у Польщі був умисним вторгненням російських безпілотників».
Незважаючи на це, додав співрозмовник, «НАТО не вважає вторгнення російських безпілотників на територію Польщі нападом».
Прем'єр-міністр Дональд Туск під час виступу в Сеймі повідомив, що країна звертається до союзників по НАТО для консультацій відповідно до статті 4 Північноатлантичного договору після вторгнення російських дронів.
Стаття 4 Північноатлантичного договору передбачає, що держави-члени проводять спільні консультації, коли, на їхню думку, існує загроза для територіальної цілісності, політичної незалежності чи безпеки будь-якої з країн-членів.
Як додав прем'єр, стаття 4 – це лише початок. «Ми очікуємо значно більшої підтримки під час консультацій. Це конфронтація, яку Росія оголосила всьому вільному світу», – зазначив він.
Туск також заявив, що «сьогодні немає підстав стверджувати, що ми опинилися в стані війни». «Але немає сумнівів, що ця провокація незрівнянно небезпечніша з точки зору Польщі, ніж попередні», – додав він. Туск повідомив, що це перший випадок, коли безпілотники, що порушили польський повітряний простір, вилетіли безпосередньо з Білорусі.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що повна оцінка інциденту з російськими дронами в Польщі ще триває. Йому задали пряме питання, чи є вже попередня оцінка намірів РФ – чи було це умисний напад, умисне вторгнення чи помилка.
«Повна оцінка триває. Але, звісно, незалежно від того, було це навмисно чи ні, це абсолютно безвідповідально. Це абсолютно небезпечно. Але, як я вже сказав, повна оцінка триває», – відповів на це Рютте.
Генсек НАТО оцінив дії союзників у відповідь на російську атаку дронів на Польщу як «успішне» забезпечення захисту держави-члена Альянсу.
Рютте повідомив, що разом із Польщею в операції з реагування на вторгнення безпілотників брали участь кілька союзників. Серед них були польські F-16, нідерландські F-35, італійські AWACS, багатоцільові транспортні літаки-заправники НАТО та німецькі Patriot.
Незважаючи на масштаб інциденту, реакція НАТО дійсно була досить стриманою, про що йшлося у заяві Зеленського: «Україна запропонувала Польщі необхідну допомогу з протидії. Ніхто не може гарантувати, що не буде сотень [дронів], якщо вже є десятки. Лише спільні європейські сили можуть забезпечити захист. Ми готові допомогти і технологіями, і навчанням екіпажів, і необхідними розвідданими. На жаль, на даний момент Росія не отримала жорсткої реакції глобальних лідерів на те, що роблять росіяни – реакції саме діями. Заяв більш ніж достатньо, а ось дій поки що дефіцит».
Якими можуть бути наслідки?
Якщо говорити про наслідки нальоту дронів, то насамперед слід констатувати очевидні речі. НАТО не дуже розуміє, як боротися з подібними атаками. Очевидно, що сучасна війна стала війною дронів. І це реальність, яку європейці ще не усвідомили належним чином. А якщо й усвідомили, то не виробили алгоритми протидії. Для відбиття атаки максимум двох десятків дронів були задіяні сили, про які Україна може лише мріяти.
Безпілотники, що залетіли на територію Польщі в ніч на 10 вересня, збивалися винищувачами F-35 Королівських повітряних сил Нідерландів спільно з винищувачами F-16 ВПС Польщі. У повітря піднімався літак ДРЛО Gulfstream G550 CAEW ВПС Італії та неназваний повітряний заправник. Рух безпілотників контролювали за допомогою радарів систем Patriot.
Також ЗМІ повідомляють, що вартість одного БпЛА «Шахед» становить приблизно 10 тисяч доларів, а для його знищення винищувачі застосували ракети AIM-9X (вартість за одиницю близько 400 тис. доларів). Стає очевидним, що «ціна питання» щодо реагування на загрозу неспіврозмірна з ресурсами, які були витрачені на саму атаку. І це стає проблемою. Якщо уявити кількість дронів, які прилітають в Україну всього за місяць, то при аналогічному режимі реагування НАТО виснажило б свої запаси дуже швидко.
Якщо говорити про наслідки дронової атаки, то НАТО буде змушене задуматися про дієву систему захисту своїх рубежів, створенні нових підрозділів або родів військ, які будуть реагувати на подібні загрози в штатному режимі.
При цьому на перше місце вийде саме питання економічної доцільності – постійно збивати дрони-обманки з пенопласту дорогою ракетою не може собі дозволити навіть НАТО.
Але парадокс ситуації може полягати в тому, що поки НАТО буде створювати ефективну і доступну систему боротьби з дронами, самі БПЛА будуть все більш і більш просунутими – будуть оснащені штучним інтелектом, навчаться обходити ППО в реальному режимі. А тому нас чекатиме новий виток високотехнологічної гонки озброєнь.
І ще один результат нічної атаки. Як не дивно, головним «вигодоодержувачем» від надзвичайної події може стати постраждала Польща. Очевидно, що НАТО почне посилювати свій східний фланг, а отже, на деякий час саме Польща стане головним отримувачем допомоги – військової та фінансової.
Вже вечором 10 вересня міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив про отримання від країн НАТО додаткової допомоги.
«Щойно я отримав інформацію від міністра оборони Швеції про термінову відправку наступної підтримки до Польщі – включаючи засоби протиповітряної оборони та літаки. Ми перебуваємо в постійному контакті з нашими союзниками. Нідерланди поставлять багаторівневі оборонні системи – Patriot, системи NASAMS, засоби проти дронів, а також 300 солдатів. Чеська Республіка, Великобританія, Франція, Німеччина, Італія, Фінляндія та країни Балтії – усі союзники готові надати підтримку та зробити конкретні заяви», повідомив міністр.
Але така ситуація несе певні ризики для України – Європа може зосередитися на фінансуванні власної оборони, а не української. Таку думку висловив український експерт зі зв’язків із громадськістю Ярослав Бескрестонов (Флеш).
«Європа, ймовірно, тепер візьметься за свою оборону, а не за нашу. І гроші попрямують туди. Може, в цьому і був план РФ», – заявив Флеш.
