Бюджет недоотримав понад 90 млрд грн через нелегальний тютюн
Понад 90 млрд грн державний бюджет України втратив за роки повномасштабної війни через нелегальний ринок тютюнових виробів. Такі дані наводить проєкт "Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні", який проводить компанія Kantar Україна, повідомляє Економічна правда.
У 2024 році рівень нелегальної торгівлі вдалося знизити до 12,6% проти 19,1% на початку року завдяки діям Бюро економічної безпеки України. Проте наприкінці 2025 року частка тіньового ринку знову зросла і сягнула 17,8%.
"Передусім це пов’язано з тим, що у травні 2024 року розпочалися масштабні обшуки на п’яти найбільших виробниках сигарет, щодо яких були підтверджені відомості про їх нелегальну діяльність. Слідчі дії тривали кілька місяців, нелегальне виробництво зупинилося, незаконний товар реалізувався зі складів, поки такі запаси не почали вичерпуватися", – каже експертка Growford Institute Тетяна Кощук.
За підсумками обшуків, БЕБ прозвітувало про вилучення виробничих ліній та великих обсягів тютюнової сировини. Були виявлені неліцензовані склади, призначені порівняльні експертизи сигарет, а окремі компанії-фігуранти взагалі втратили ліцензії на виробництво тютюнових виробів. Все це й дало такий хороший ефект, який спостерігався у 2024 році.
Експерти також звертають увагу на вплив акцизів. У легальному сегменті податки формують значну частину ціни, тоді як у нелегальному виробництві вони не сплачуються.
"Зараз, коли акциз становить більшу частину від ціни – близько 60% ціни пачки, то схеми стають дуже вигідними. Якщо не платити акциз і ПДВ, то «зекономлена» різниця досягає уже ста гривень на пачці. А акциз лише ростиме, відповідно до умов євроінтеграції він зростає щороку на 20% і у 2028 році має сягнути 90 євро за 1000 сигарет", – зазначає Олег Гетьман, координатор експертної групи "Економічна експертна платформа"
Водночас, за даними Kantar Україна, близько двох третин нелегальної продукції у 2025 році походили від кількох українських виробників із чинними ліцензіями.
"Виявлення та ліквідація схем недобросовісних ліцензіатів має бути ключовою метою діяльності контролюючих та правоохоронних органів", – наголошує гендиректорка Асоціації "Укртютюн" Наталія Фесюн.
Досвід 2024 року переконливо продемонстрував, що в Україні уже є усі дієві механізми для боротьби з нелегальними виробниками. Тож експерти одностайні у думці, що законодавство забезпечило для правоохоронців та податківців достатній інструментарій для ліквідації тіньових схем. Експерти вважають, що за умови скоординованої роботи правоохоронців рівень нелегального ринку можна знизити.
На думку Тетяни Кощук, для успішної активізації боротьби на сьогодні важливо, щоб правоохоронна система – БЕБ, Національна поліція, Податкова служба – посилили роботу у своїх сферах відповідальності.
"8-10% – це цільовий показник, який варто було б визначити як базовий на кінець 2026 року. Потрібні постійні зусилля, постійний натиск", – каже Тетяна Кощук, експертка з питань оподаткування Growford Institute.
Нагадаємо, Голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев заявив, що не задоволений темпами детінізації. Зокрема йдеться про нелегальний ринок тютюну в Україні, який зріс з 12,6% до більш ніж 18%. Це, на думку нардепа, пов'язано з низькою ефективністю Бюро економічної безпеки, яке має протидіяти тіньовим ринкам. Втім, за словами експертів та політиків наразі директор Бюро більше сконцентрований на медійній політиці та закордонним відрядженням, ніж на реальній боротьбі з тіньовою економікою.
Як раніше повідомляло видання Forbes, представники великого бізнесу, нардепи та профільні асоціації висловили розчарування у ефективності роботи Бюро економічної безпеки під керівництвом Олександра Цивінського.
