Борги за комуналку хочуть стягувати по-новому: що змінить закон про житло

Про це йдеться в законопроєкті “Про управління житловим фондом”, який перебуває на вивченні Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У Верховній Раді вивчають законопроєкт “Про управління житловим фондом”, який Міністерство розвитку громад та територій України підготувало як одну з ключових частин майбутньої житлової реформи.

Документ має оновити правила управління житлом і відповісти на проблеми, які роками накопичувалися в цій сфері. Йдеться не лише про роботу ОСББ, управителів і облік житлового фонду, а й про порядок стягнення боргів за комунальні послуги та внесків на утримання будинків.

Саме блок про комунальні борги може виявитися найбільш помітним для звичайних власників квартир.

Зараз у таких спорах орієнтиром зазвичай є місце реєстрації боржника. Новий підхід передбачає інше правило: позови про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, а також внесків і платежів на утримання, поточний чи капітальний ремонт, реконструкцію або реставрацію спільного майна багатоквартирного будинку хочуть подавати за місцем розташування нерухомості, де виникла заборгованість.

Іншими словами, ключовим стане не те, де людина прописана, а те, де знаходиться квартира або будинок, за якими накопичився борг.

Для простого читача це означає, що суперечки про борги за комуналку можуть стати більш “прив’язаними” саме до конкретного житла. Якщо закон ухвалять, судові справи за такими боргами розглядатимуть там, де розташований сам об’єкт нерухомості.

Законопроєкт також пропонує розширити можливості для видачі судового наказу у справах про комунальні борги. Зміни до статті 161 ЦПК передбачають, що стягувати в такому порядку можна буде не лише основний борг, інфляційні нарахування і 3% річних, а й пеню, якщо її нарахував заявник.

Окремо пропонується додати можливість видавати судовий наказ і щодо боргів за внесками та платежами на утримання будинку, а також на проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції та реставрації спільного майна. У таких випадках теж можна буде враховувати індекс інфляції та 3% річних.

Ще одна зміна стосується того, куди подаватимуть заяву про видачу судового наказу. Якщо йдеться про комунальний борг або борг за внесками на утримання будинку, таку заяву теж хочуть подавати до суду першої інстанції за місцем розташування нерухомості.

Тобто законопроєкт вибудовує єдину логіку: і позови, і наказне провадження щодо комунальних боргів мають бути прив’язані до конкретного житла, а не до адреси реєстрації боржника.

Водночас документ не обмежується лише питанням стягнення боргів. Він передбачає набагато ширші зміни у сфері управління житловим фондом.

Зокрема, пропонується встановити правила управління будь-яким житлом незалежно від його правового статусу. Також передбачено створення окремої юридичної особи для кожного багатоквартирного будинку, якщо в ньому не створено ОСББ. Саме така структура має представляти інтереси співвласників.

Крім того, законопроєкт пропонує створити єдиний реєстр управління багатоквартирними будинками та включити цю систему до Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи.

Окремо планується формування повної бази даних житлового фонду в кожній громаді з інформацією про всі будинки.

Документ також має врегулювати статус ОСББ і управителів як споживачів комунальних послуг для потреб будинку, встановити професійні вимоги до управителів і чіткіше розмежувати відповідальність між співвласниками, ОСББ та управителями.

Таким чином, цей законопроєкт важливий не лише для управителів чи місцевої влади. Для звичайних мешканців він може змінити відразу дві речі: як саме керується їхній будинок і як надалі стягуватимуть борги за комунальні послуги та утримання спільного майна.