Брінк заявила, що рішення Трампа поставило під ризик дипломатів США в Україні

Катерина Мельниченко
Катерина Мельниченко Заступник головного редактора
Брінк заявила, що рішення Трампа поставило під ризик дипломатів США в Україні
Колишня посолка США в Україні Бріджит Брінк
Колишня посолка США в Україні Бріджит Брінк заявила, що пауза у військовій допомозі Україні у 2025 році створила ризики для українців і персоналу американського посольства в Києві.

Про це Бріджит Брінк сказала в коментарі Reuters.

Колишня посолка США в Україні Бріджит Брінк заявила, що рішення президента США Дональда Трампа у березні 2025 року призупинити військову допомогу Україні поставило під загрозу не лише українців.

За її словами, ризики виникли і для персоналу американського посольства в Києві, який налічував близько 1000 людей.

Reuters зазначає, що для Брінк розрив у відносинах між адміністрацією Трампа та американськими дипломатами у світі потенційно був питанням життя і смерті.

Пауза у військовій допомозі

Брінк була посолкою США в Києві, коли Дональд Трамп повернувся на посаду президента.

У березні 2025 року, через кілька днів після резонансної зустрічі Трампа з президентом України Володимиром Зеленським у Білому домі, США призупинили військову допомогу та обмін розвідданими з Україною.

Серед допомоги, яку поставили на паузу, були засоби протиповітряної оборони. Вони допомагали захищати від російських дронів і ракет не лише українців, а й персонал посольства США.

“У мене була 1000 людей, усі цивільні, на місці. І нас захищали українці, використовуючи американське та інше обладнання”, – сказала Брінк.

За її словами, припинення військової допомоги відбулося без попередження.

“Коли ми намагалися з’ясувати, чому її зупинили, ми не отримали жодної відповіді”, – заявила вона.

Куди зверталася посолка

Брінк розповіла, що зверталася до Пентагону, Державного департаменту та Білого дому.

За її словами, посольство намагалося з’ясувати ситуацію “всюди, куди тільки могли”, оскільки було занепокоєне не лише наслідками для України, а й власною безпекою.

Reuters зазначає, що Пентагон не відповів на запит щодо коментаря про її слова.

Брінк також повідомила, що її співробітники працювали за лаштунками, аби переконати адміністрацію Трампа відновити допомогу.

Адміністрація погодилася на це 11 березня.

Водночас Брінк сказала, що так і не отримала офіційного пояснення, чому допомогу призупинили.

Проблеми з координацією у Вашингтоні

Reuters пише, що звільнення в Раді національної безпеки США, яка традиційно координує зовнішню та оборонну політику в Білому домі, ще більше погіршили відносини між адміністрацією Трампа та посольствами.

У 2025 році Трамп скоротив штат NSC із сотень людей до кількох десятків.

За словами трьох чинних і колишніх американських чиновників у Вашингтоні, протягом кількох місяців співробітники NSC не проводили регулярних засідань і фактично не могли організовувати міжвідомчі наради з питань національної безпеки та зовнішньої політики.

Представник Білого дому заявив, що NSC не припиняла регулярні або міжвідомчі засідання, але вони стали менш масштабними і зосереджувалися на пріоритетах Трампа.

Як дипломати шукали сигнали

За словами багатьох чиновників, у той період співробітники отримували мало офіційних вказівок щодо таких важливих тем, як війна в Україні або майбутнє НАТО.

Натомість вони уважно стежили за акаунтом Трампа в Truth Social, шукаючи там політичні сигнали.

Чиновники розповіли Reuters, що багато працівників NSC тримали акаунт Трампа відкритим на окремому екрані й швидко реагували на його нові дописи.

Що змінилося після Байдена

Reuters нагадує, що за президентства Джо Байдена Брінк регулярно брала участь у засіданнях NSC.

Ці зустрічі були потрібні для розробки та координації політики воєнного часу між Вашингтоном і посольством у Києві.

За словами Брінк, за часів Трампа такі засідання припинилися.

Натомість їй сказали “просто дзвонити людям”. Вона назвала такий ситуативний підхід неефективним у зоні конфлікту, де російські атаки були регулярними.

“Ми на сім годин попереду і майже щоночі перебуваємо в бункері”, – сказала Брінк, маючи на увазі різницю в часі між Україною та США.

Відставка Брінк

Останньою краплею, за словами Брінк, стала політика “умиротворення” Трампа щодо України.

Йдеться про прагнення налагодити тісніші зв’язки з президентом Росії Володимиром Путіним і водночас звинувачення України в російській агресії.

У квітні 2025 року Брінк подала у відставку на знак протесту.

Через два місяці вона оголосила, що балотуватиметься від Демократичної партії штату Мічиган до Палати представників США.

Читайте нас в Telegram

Поділитися статтею:
Політика
Росія вимагає від Rheinmetall 47 млн євро за контракт, який сама ж зірвала через окупацію Криму
Політика

Росія вимагає від Rheinmetall 47 млн євро за контракт, який сама ж зірвала через окупацію Криму

Росія намагається стягнути 47,2 млн євро з німецького оборонного концерну Rheinmetall за контракт на будівництво військового навчального центру, виконання якого було припинене після окупації Криму у 2014 році.

04.06.2026
Естонія хоче продовження захисту для українців і заборони в’їзду для окупантів РФ
Політика

Естонія хоче продовження захисту для українців і заборони в’їзду для окупантів РФ

Естонія підтримує продовження тимчасового захисту для українців у ЄС до березня 2028 року та просуває ідею заборони в’їзду до Шенгенської зони для російських комбатантів.

04.06.2026
Які документи українців у "Дії" першими визнає ЄС: оцінка Мінцифри
Політика

Які документи українців у "Дії" першими визнає ЄС: оцінка Мінцифри

Україна стала першою країною поза ЄС, що долучилась до єдиного цифрового гаманця Європи - і вже тестує чотири документи для визнання за кордоном.

04.06.2026
Верховна Рада втретє спробує декриміналізувати порно
Політика

Верховна Рада втретє спробує декриміналізувати порно

На розгляд Верховної Ради внесли новий законопроєкт, який декриміналізує дорослий контент і зруйнує схеми, на яких наживаються недобросовісні правоохоронці.

04.06.2026
Тайвань збільшить запаси ракет до понад 1800 одиниць. Так країна готується до можливого нападу Китаю
Політика

Тайвань збільшить запаси ракет до понад 1800 одиниць. Так країна готується до можливого нападу Китаю

До 2029 року Тайвань планує збільшити запаси протикорабельних ракет до понад 1800 одиниць. Країна хоче протистояти загрозам з боку Китаю.

04.06.2026