Кінофонд та електронний квиток досі не готові: держава прострочила частину рекомендацій
Про це повідомляє Рахункова палата за результатами перевірки виконання рекомендацій після аудиту кінематографічної галузі.
Що таке Державний фонд фільмів
Попри назву, це не фонд, який має роздавати гроші кіновиробникам. Державний фонд фільмів повинен приймати, обліковувати та зберігати оригінальні матеріали й копії українських фільмів.
Простіше кажучи, держава має чітко знати, де зберігаються створені за її гроші стрічки, у якому стані вони перебувають і хто відповідає за їх збереження.
Положення про Державний фонд фільмів, порядок передавання йому кінострічок та правила зберігання матеріалів мали затвердити до 1 липня 2026 року. Однак фонд досі не створений. Держкіно поки лише сформувало робочу групу, яка займатиметься цим питанням.
Навіщо потрібен електронний квиток
«Єдиний електронний квиток» — це не універсальний квиток, з яким можна буде відвідати будь-який кінотеатр. Йдеться про державну систему обліку всіх проданих кінотеатрами квитків.
Вона повинна показувати, скільки людей подивилися конкретний фільм та яку касу він зібрав. Це особливо важливо для стрічок, створених за бюджетні гроші: держава має розуміти, чи мав фільм глядачів і які доходи приніс його прокат.
Система мала повноцінно запрацювати до 1 липня 2026 року. Держкіно повідомляє лише про продовження її вдосконалення. Робота над електронними кабінетами учасників кіноконкурсів також не завершена.
Крім того, агентство досі розробляє середньостроковий план своєї діяльності, хоча встановлений для цього строк минув 31 березня.
Які проблеми знайшли аудитори
Рахункова палата перевірила використання 856,4 млн грн, передбачених на підтримку кінематографії у 2022–2024 роках.
За цей період держава надала галузі 743 млн грн. Завдяки фінансуванню завершили 61 фільм і серіал, а також розпочали виробництво ще 85 проєктів.
Водночас аудитори встановили, що 80,9 млн грн використали без дотримання визначених норм і правил. Це не означає, що всю суму вкрали: йдеться про витрати, під час проведення яких не виконали встановлені вимоги.
Ще 55,8 млн грн держава ризикувала втратити через запізнілу роботу Держкіно з боржниками. У деяких випадках агентство роками не висувало претензій кіновиробникам, які отримали бюджетні кошти, але не виконали договори.
Також 19 договорів на загальну суму 9 млн грн уклали з вісьмома компаніями та організаціями, яких не внесли до державного реєстру виробників, розповсюджувачів і демонстраторів фільмів.
На момент аудиту не було завершено два фільми, виробництво яких почалося ще у 2017 та 2020 роках. Держава надала на них 13,2 млн грн, а строки завершення робіт декілька разів переносили.
Що вже вдалося зробити
Довженко-Центр затвердив план розвитку на 2026–2030 роки та провів експертну оцінку своєї архівної й музейної колекцій. Експерти підтвердили, що колекції мають культурну та історичну цінність, належно обліковуються і зберігаються.
Держкіно змінило структуру апарату та передбачило окрему посаду для організації внутрішнього контролю. Загалом Кабмін, Мінкультури, Держкіно та Довженко-Центр виконали сім із 18 рекомендацій Рахункової палати.
Строки реалізації частини інших рекомендацій уже минули. Рахункова палата продовжує перевіряти, чи будуть завершені обіцяні зміни.
Читайте нас у Telegram.
