Чому на початку 2026 року зростав долар і як на це реагував Нацбанк
У кого сильніший тил
Відставний генерал австралійської армії, військовий оглядач Мік Раян нещодавно написав, що російсько українська війна "зайшла у класичний глухий кут, де жодна зі сторін не може здобути рішучої перемоги". На його думку, змінити ситуацію можна або через значне покращення оперативної доктрини й організації військ чи технологічний прорив, або через крах політичної волі однієї зі сторін, спричинений невдачами на полі бою, широким народним невдоволенням, тиском союзників та іншими чинниками.
Тобто Мік Раян говорить про дедалі важливішу роль запілля у війні проти російського агресора. Імовірно, першим впаде той, у кого посиплеться опора фронту, а не сам фронт. Найважливішим матеріальним стовпом для війська є національна економіка, адже, як відомо, для успіху у війні потрібні "гроші, гроші та ще раз гроші".
У цьому контексті йдеться про Національний банк України як інституцію, відповідальну за забезпечення монетарної складової української економіки. Зокрема про його валютну політику, яка привертала значну увагу від початку поточного року.
Російські обстріли, Трамп та інші чинники
Якщо протягом 2025 року курс гривні щодо долара США переважно коливався у коридорі 41–42 гривні, то на початку 2026 року відбулося різке падіння. У січні курс сягнув 43,4 гривні, у березні 44,2 гривні. Станом на кінець квітня він і далі перевищував 44 гривні за долар США. Водночас це все ще далеко від закладеного в бюджеті на 2026 рік курсу 45,6 гривні.
Тенденція до послаблення гривні зумовлена низкою внутрішніх і зовнішніх чинників. Серед внутрішніх ключовим називають фактор енергетичного імпорту. Масштабні пошкодження енергогенерації спричинили різке підвищення попиту на імпортне енергообладнання. У результаті сформувався значний дефіцит іноземної валюти, оскільки держава та бізнес потребували її для розрахунків з імпортерами.
Проблеми з електропостачанням потягнули за собою зростання витрат на автономну генерацію і змусили бізнес підвищувати ціни на товари. Очікування вищих цін стали стимулом обмінювати вільну гривню на валюту для нагромадження запасів сировини, що також тиснуло на курс гривні.
Негативний тиск на гривню відбувався і через затримування фінансової допомоги від Європейського Союзу. Ситуація має змінитися завдяки зміні влади в Угорщині, однак на перші транші, як зазначено в матеріалі, доведеться чекати ще декілька тижнів.
Найвагомішим зовнішнім чинником автор називає війну на Близькому Сході. По перше, проти гривні почало грати зростання цін на пальне. Оскільки Україна майже повністю залежить від імпорту палива, попит на валюту та інфляція сприяли девальвації. По друге, свою роль відіграв фактор зміцнення долара США. Світовий попит на нього зріс через подорожчання енергоносіїв, а також через перетікання активів до США на тлі глобальної нестабільності.
Інтервенції та жорстка політика НБУ
Оскільки валютна політика Національного банку України перебуває в режимі керованої гнучкості, регулятор постійно вживає заходів для запобігання надмірним коливанням курсу. Основним інструментом є валютні інтервенції, тобто купівля чи продаж валюти на міжбанківському ринку для балансування попиту й пропозиції.
Згідно з даними Національного банку України, у березні 2026 року обсяг чистого продажу валюти був найбільшим із грудня 2024 року і становив 4,8 мільярда доларів. Це позначилося на обсягу валових міжнародних резервів, які скоротилися з 57,7 мільярда доларів у січні до 52,0 мільярда доларів станом на 1 квітня поточного року.
Серед непрямих заходів Нацбанку основним є підтримування високої облікової ставки на рівні 15 відсотків. Тут регулятор має дві цілі. Перша полягає у стримуванні населення від переходу з гривні в іноземну валюту завдяки привабливості гривневих активів. Друга полягає у протидії інфляційному тиску.
Водночас українські економісти, як зазначено в матеріалі, часто висловлюють сумніви щодо дієвості трансмісійного механізму облікової ставки в українських реаліях. Надмірна жорсткість монетарної політики розглядається як чинник гальмування економічного зростання. Висока облікова ставка означає не тільки привабливі депозити, а й дорогі кредити. Це призводить до подорожчання інвестиційних ресурсів для підприємців. Іншим негативним наслідком високих процентних ставок є висока вартість державного боргу, який в умовах війни постійно зростає.
30 січня 2026 року Національний банк України зменшив облікову ставку з 15,5 відсотка до 15 відсотків, однак і цей рівень у матеріалі названо зависоким для реального пожвавлення комерційного кредитування. З огляду на те, що споживча інфляція нині перебуває на рівні 7,9 відсотка, Нацбанк, як зазначається, має підстави для перегляду ставки в бік зниження.
Потрібна чітка стратегія
До кінця 2026 року базовим сценарієм коливання курсу гривні автор називає рух у коридорі 44–45 гривень за долар США. Такий сценарій можливий, якщо не станеться нових потрясінь на кшталт глобальної нафтової кризи, а міжнародні резерви Національного банку України й надалі залишатимуться на історично високому рівні.
Головним фактором стабілізації має стати початок надходження коштів Європейського Союзу після зняття угорського вето з договору про 90 мільярдів євро кредиту. До цього будь які затримки чи дискусії в Європарламенті щодо траншів відбивалися на котируваннях міжбанку, однак невдовзі цей фактор має бути знятий.
Девальвація, йдеться в матеріалі, нині дуже небажана, оскільки саме вона є основним чинником подорожчання імпорту. Енергоносії, обладнання, пальне, озброєння й низка інших потрібних товарів одразу дорожчають унаслідок знецінення гривні.
Оскільки підтримка стабільності національної валюти є головним конституційним обов’язком Національного банку України відповідно до статті 99 Конституції України, у нього має бути чітка стратегія гарантування стабільності гривні. У матеріалі зазначено, що нинішня політика нагадує постійне реагування на чинники курсоутворення, хоч і є частково ефективною завдяки значним обсягам резервів. Без чіткої стратегії, сказано в тексті, курси долара, євро та інших валют і надалі битимуть нові рекорди.
