ЦПК заявив про корупційні ризики в законопроєкті про закупівлі
У Центрі вважають, що разом із позитивними змінами документ містить норми, які можуть розширити можливості для непрозорих закупівель.
Перший ризик, на який звернули увагу автори заяви, стосується норми, що дозволяє не застосовувати закон до публічних закупівель, якщо захист інтересів національної безпеки не може бути забезпечено в інший спосіб. Йдеться, зокрема, про випадки встановлення вимог щодо захисту інформації з обмеженим доступом або ситуації, коли застосування закону становитиме загрозу поширення інформації, що суперечить інтересам нацбезпеки.
На думку ЦПК, проблема в тому, що така норма діятиме постійно, а не лише під час війни. Водночас у самому проєкті вже окремо передбачено, що за воєнного стану Кабмін визначає особливості публічних закупівель і встановлює необхідні безпечні процедури.
У Центрі вважають, що це відкриває можливість виводити з-під дії закону закупівлі всього оборонного, правоохоронного, розвідувального блоку, сил цивільного захисту та оборонно-промислового комплексу – нібито в інтересах нацбезпеки. На практиці, як стверджують автори заяви, це може дозволити закривати навіть закупівлі їжі чи одягу для ЗСУ або дорогих автомобілів для правоохоронців через вигадані “безпекові ризики”.
Окремо в заяві наголошується, що таке формулювання фактично дає змогу вивести з-під тендеру та приховати інформацію про вартісні закупівлі будь-якої силової структури навіть за відсутності реальних безпекових ризиків. У ЦПК підкреслюють, що йдеться про непрозорі закупівлі на мільярди гривень. Як приклад там наводять Державний оператор тилу, який лише у 2025 році закупив їжі, одягу та інших товарів для забезпечення армії майже на 75 млрд грн коштів платників податків.
Водночас закупівлі зброї, військової техніки та інших товарів, розкриття інформації про які справді становить ризики для нацбезпеки, і зараз проводяться у закритому режимі. За даними Центру, норму про новий виняток до законопроєкту додав економічний комітет Верховної Ради у 105-й комітетській правці.
Другий ризик стосується підходу до визначення переможця тендеру. У ЦПК звернули увагу, що до другого читання термін “найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція” замінили на “найкращу тендерну пропозицію”. На думку Центру, це створює розмитий критерій і дає замовнику можливість обирати переможця на власний розсуд, навіть якщо ціна закупівлі буде зависокою.
Передусім це, як зазначають автори заяви, зачепить ті закупівлі, де замовник вирішить керуватися неціновими критеріями. У Центрі вважають, що за такого підходу навіть у відкритих торгах можна буде просто обрати “найкраще”, не орієнтуючись на найбільш економічно вигідну пропозицію.
При цьому в ЦПК нагадали, що питання оцінки контрактів є центральним для євродирективи: відповідно до статті 67, контракти присуджуються найбільш економічно вигідній пропозиції на підставі найкращого співвідношення ціни та якості. Саме тому, як зазначає Центр, заміна цього підходу на категорію “найкращої” пропозиції суперечить логіці європейських правил.
Третім ризиком у заяві названо право Кабміну встановлювати винятки із застосування конкурентних процедур закупівель за погодженням з економічним комітетом Верховної Ради. Фактично, як вважають у ЦПК, це дозволить не проводити конкурентний тендер, якщо уряд визнає це за потрібне і погодить таке рішення з профільним комітетом.
Автори заяви також вказують на додатковий політичний ризик цієї норми. На їхню думку, за нинішньої конфігурації влади вона може створити умови для появи нових компаній, які отримуватимуть мільярдні державні контракти без конкуренції. Цю пропозицію, за даними Центру, також вніс економічний комітет ВРУ 105-ю комітетською правкою.
З огляду на це ЦПК закликав народних депутатів виключити із законопроєкту норми, які вважає шкідливими, та ухвалити документ у редакції, що, на думку Центру, справді відповідає Директиві ЄС. У заяві попередили, що інакше Україна ризикує як мільярдами гривень платників податків, так і довірою ЄС.
Нагадаємо, Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення на користь держави активів родини колишнього керівника ДПС в Одеській області. Їхню реальну вартість оцінили у понад 5,3 млн грн, хоча в деклараціях зазначалися значно нижчі суми.
