Фінансовий моніторинг 2026: нові правила для бізнесу з 2 лютого
Оновлення пов’язане з наказом Мінфіну №322, набрання чинності яким раніше переносили. Тепер новий порядок уже працює і фактично переводить обмін інформацією між суб’єктами первинного фінансового моніторингу та Держфінмоніторингом у нову логіку.
Головна технічна зміна – перехід на особистий електронний кабінет у межах єдиної інформаційної системи у сфері запобігання відмиванню коштів і фінансуванню тероризму. Саме через нього тепер має відбуватися взаємодія з Держфінмоніторингом.
Разом із цим запроваджено нові форми та види повідомлень про фінансові операції, що підлягають моніторингу. Ще одна важлива новація – так зване кейсове звітування про підозрілі операції або діяльність клієнтів. Це означає, що від формального переказу окремих сигналів система рухається до більш зібраної і змістовної подачі інформації про ризикові кейси.
Окремо врегульовано порядок звітування про замороження активів, пов’язаних із тероризмом і розповсюдженням зброї масового знищення. Держфінмоніторинг уже оприлюднив рекомендації для банківських і небанківських установ, щоб пояснити, як саме працювати за новими правилами.
Що це означає на практиці
Для бізнесу це не просто технічне оновлення. Новий порядок посилює ризик-орієнтований підхід, а отже увага до підозрілих операцій, нетипових рухів коштів і сумнівних контрагентів буде більш системною.
Окремо ці зміни розглядають у зв’язці з ширшим посиленням координації між державними органами. У 2025 році ДПС, Держфінмоніторинг і БЕБ підписали тристоронній меморандум про співпрацю. Тоді йшлося про обмін інформацією, спільні робочі групи та координацію у протидії фінансовим злочинам. Тепер ці підходи поступово переходять із рівня домовленостей у практику контролю.
Саме тому для компаній зростає ризик швидшої реакції на нетипові платежі, різкі стрибки оборотів, складні транзитні схеми або операції, які не вкладаються у звичний профіль діяльності. Окрему увагу можуть привертати ознаки дроблення бізнесу, коли пов’язані ФОПи, спільні IP-адреси, персонал або торгові точки починають аналізувати не окремо, а в сукупності.
Під додатковим фокусом опиняються і контрагенти. Якщо компанія працює з партнерами, у яких немає персоналу, активів або ознак реальної господарської діяльності, такі операції можуть викликати більше запитань. Те саме стосується платежів нерезидентам, особливо якщо йдеться про юрисдикції з підвищеним ризиком.
Ще один блок ризиків – готівкові потоки, операції через РРО та співвідношення оборотів до податкового навантаження. Нетипова картина в цих сегментах може стати приводом для глибшого аналізу з боку контролюючих органів.
До чого готуватися бізнесу
Для суб’єктів первинного фінмоніторингу головне завдання зараз – не пропустити момент, коли нові правила починають працювати не на папері, а в щоденній практиці. Це означає оновлення внутрішніх процедур, підготовку працівників, перевірку технічної готовності до роботи з електронним кабінетом і перегляд підходів до виявлення підозрілих операцій.
Фактично йдеться про новий етап фінансового контролю, де менше формальностей і більше комплексного аналізу. Для держави це спроба швидше виявляти ризикові операції та підвищити ефективність розслідувань фінансових злочинів. Для бізнесу – сигнал уважніше дивитися на власні платежі, структуру операцій і зв’язки з контрагентами.
Водночас дискусія про межі такого контролю вже почалася. Зокрема, народна депутатка Ніна Южаніна публічно поставила питання, чи стане нова координація механізмом реального очищення ринку, чи перетвориться на інструмент вибіркового тиску. Саме ця межа – між фінансовою безпекою держави та передбачуваністю правил для бізнесу – і буде головним тестом для оновленої системи.
Нагадаємо, Українські банки у 2025 році посилили фінансовий моніторинг операцій клієнтів і планують продовжувати контроль платежів у 2026 році. Через це громадянам рекомендують уважно ставитися до своїх транзакцій, навіть якщо йдеться про невеликі суми.
