Імперія фейкового люксу: через безпорадність БЕБ та фіскалів держава втрачає мільярди гривень

Китайський слід: звідки надходять підробки

Лідерство у постачанні цих товарів впевнено тримають фабрики з Китаю. Вони пропонують не лише ідентичний вигляд речей, а й оригінальне пакування та нанесення штрих-коду, за яким можна підтвердити “справжнє походження”. 

Обрати сумки чи прикраси можна як з переліку позицій, що вже в наявності в Україні, так і під замовлення. Доставити його обіцяють швидко - від 3 днів до 2 тижнів. Жодних проблем з митницею у цій сфері немає.

Не контрабанда, а якісний сервіс: як репліки потрапляють в Україну

 Юристи пояснюють, офіційно задекларувати “100 сумок Chanel з Китаю за ціною $20” неможливо, тож більшість реплік потрапляють в Україну через напрацьовані роками схеми:

Карго-імпорт: товари маскуються під виглядом дешевого ноу-нейму, а на митниці вантаж декларується на вагу, а не за штуками чи брендами.

Дроблення партій: використання, так званих “піджаків”, які ділять велику партію на сотні маленьких посилок нібито для різних фізичних осіб у межах ліміту неоподатковуваного імпорту.

Корупція на кордоні: пропуск вантажівок без належного догляду через “свої” зміни на митних постах. 

Без податків та “криптою”: як побудована фінансова модель 

Продавці відкрито говорять про умови продажу та оплати товарів: готівка, переказ на картку, криптовалюта чи ФОП. Звісно про фіскальні чеки не йдеться. Адже майже всі ці операції відбуваються поза податковим контролем. 

Це одна з головних причин високої рентабельності бізнесу. Саме завдяки їй більшість байєрів за останній рік значно розширилися: шоу-руми в центрі столиці, персональні курси з дроп-шипингу та навіть організація шопінг-турів. 

Ціна реплік: юридичні наслідки

На думку керівника ЮК "Prima Leader Group", це абсолютно незаконні схеми. Адже тут є як мінімум два грубих порушення законодавства:

• Порушення прав інтелектуальної власності: продаж копій (реплік, фейків) під виглядом відомих брендів - це злочин. Закон захищає торговельні марки (наприклад, Chanel чи Hermès), і їхнє незаконне використання заборонено. У випадку якщо бренду завдано матеріальної шкоди у великому розмірі, а для Chanel чи Hermès це вираховується за вартістю оригіналів, продавцям загрожують величезні штрафи - від 170 000 до 255 000 грн з конфіскацією та знищенням всього товару.
• Порушення податкового та фінансового законодавства: оплата на картки фізичних осіб (без реєстрації ФОП/ТОВ), приймання крипти “повз касу” та готівка без видачі фіскальних чеків (РРО/ПРРО) - це класичне ухилення від сплати податків та незаконна підприємницька діяльність.

Також у чинному законодавстві передбачена відповідальність за контрабанду товарів. 

Натомість для покупців жодних наслідків немає. 

“На відміну від Франції або ж Італії, де за купівлю підробки можуть оштрафувати самого туриста прямо на вулиці, в Україні відповідальності для покупців немає, - пояснює Діна Дрижакова, - тож, купуючи такий товар, людина діє на свій страх і ризик: вона підтримує тіньову економіку і не має жодних прав споживача - якщо сумка порветься наступного дня, гроші ніхто не поверне”.

Хто повинен боротися з контрафактом

За словами юристів, контролювати цю сферу, мали б відразу кілька відомств, залежно від етапу.

“Бюро економічної безпеки (БЕБ) має займатися виявленням незаконного бізнесу, складів із контрафактом, а також розслідуванням кримінальних проваджень щодо порушення прав на бренди та ухилення від податків. Державна податкова служба (ДПС) - моніторити незареєстровану підприємницьку діяльність та перекази на картки фізосіб (хоча системно заблокувати це без скарг чи відкритих справ складно). А Держпродспоживслужба має контролювати захист прав споживачів, але у випадку “чорного” ринку через соцмережі вони часто безсилі, бо продавці юридично не існують”, - пояснює  керівник ЮК "Prima Leader Group" Діна Дрижакова. 

Чотири справи на всю країну: статистика БЕБ

Офіційна статистика демонструє вкрай скромні результати боротьби з контрабандою. За даними Офісу Генерального прокурора, протягом січня–квітня 2026 року детективи БЕБ скерували до суду чотири обвинувальні акти у справах про контрабанду товарів.

Ще більш показовою є статистика нових кримінальних проваджень: за перші п'ять місяців року у відкритих БЕБ справах за цією ж статтею жодній особі не було повідомлено про підозру.

Крім того, на тлі рекордної кількості продажу нелегальних реплік за 4 місяці у БЕБ скерували до суду лише 4 справи за статтею 229 Кримінального кодексу України, тоді як роком раніше за цей же період до суду були скеровані обвинувальні акти відносно 22 осіб.

Про підозру за незаконне використання брендів у Бюро економічної безпеки за 5 місяців повідомили 3 особам.

Ціна бездіяльності 

На думку експертів, втрати бюджету від підробок сягають  мільярдів гривень. 

“Ринок контрафакту та “сірої” торгівлі в Україні дійсно величезний. Держава втрачає мільярди гривень через несплату мита, ПДВ при імпорті та податку на прибуток/Єдиного податку. В умовах війни ці гроші критично необхідні для оборони”, - зазначає Діна Дрижакова.

Водночас легальний бізнес опиняється у завідомо програшному становищі. Компанії, які офіційно імпортують товари та сплачують усі податки, просто не можуть конкурувати з продавцями контрафакту.

“Україна роками перебуває під пильним оком міжнародних організацій через високий рівень піратства та контрафакту, що гальмує євроінтеграцію та відлякує офіційні світові бренди від виходу на наш ринок”, - додає адвокатка. 

Контрафакт проти легального бізнесу: що кажуть політики та підприємці 

За словами  CEO Intertop Сергія Бадрітдінова, частка “сірого” ринку одягу та взуття в Україні становить близько 50%. За оцінками його компанії, лише через діяльність китайських онлайн-платформ державний бюджет щороку недоотримує 34 млрд грн.

Про масштаби проблеми неодноразово заявляв і нардеп Данило Гетманцев, публічно критикуючи бездіяльність БЕБ та податкової. 

“Я вже втомився вимагати відкрити очі на очевидні порушення від БЕБ та Податкової. Чорний ринок взуття та одягу вже значно перевищує білу частину”.

Безкарність як бізнес-модель

Проблема контрафакту давно вийшла за межі захисту прав відомих брендів. Йдеться про мільярди гривень несплачених податків, нерівні умови конкуренції та ефективність державних інституцій. І доки продаж підробок залишається майже безризиковим бізнесом, тіньовий ринок буде зростати швидше, ніж кількість кримінальних проваджень щодо його організаторів.

Читайте нас в Telegram