Юристи заявили про судові спори через довічний статусу PEP для клієнтів банків
Довічний статус публічного діяча, який запроваджувався під гаслами боротьби з корупцією та відмиванням коштів, в Україні став предметом судової практики, що виробляє підходи до балансування між вимогами фінансового моніторингу та захистом прав клієнтів. Таку оцінку дали опитані агентством "Інтерфакс-Україна" юристи.
Керівник корпоративної практики, партнер ЮК "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" Тарас Ковальський заявив, що замість виявлення тіньових імперій система, за його словами, продукує бюрократію, інституційний саботаж і дискримінацію чесних службовців, порушуючи базові права громадян.
Він зазначив, що банки відкрито саботують дистанційне обслуговування для PEP. За його словами, послуги відкриття рахунків, зокрема через "Дію", які позиціонуються як масові та інноваційні, для колишніх посадовців блокуються технічними відмовами на кшталт "спробуйте пізніше". Ковальський також сказав, що, на відміну від європейської практики, де орган ЄС з протидії відмиванню грошей AMLA надає технічні стандарти, Національний банк України повністю переклав розробку правил на банки, що, на його думку, створює хаос і зловживання.
За словами Ковальського, на практиці фактичні відмови у відкритті рахунків часто не пов’язані з реальними ризиками, окрім самої позначки PEP у базі. Він додав, що після офіційної скарги клієнта банк може без перешкод відкрити рахунок протягом місяця. Юрист також заявив, що система контролю, представлена Національним банком України та Держфінмоніторингом, демонструє неспроможність створити працездатний механізм, а жоден банк, за його словами, не був покараний за надмірний тиск на публічних діячів або порушення процедури відмови.
Окремо він підкреслив, що у звіті Держфінмоніторингу за 2025 рік відсутня статистика щодо відмов PEP, заблокованих операцій чи реально повернутих державі коштів.
Старша юристка юридичної фірми "EQUITY" Ілона Милостива зазначила, що в наявній судовій практиці предметом спору стають не доведені корупційні ризики, а наслідки помилкової або надмірної кваліфікації публічного діяча. За її словами, дискусія щодо законопроєкту 15112-1 показала основну проблему підходу України до PEP, оскільки збереження історичного факту перебування людини на державній посаді фактично змішується з пожиттєвим застосуванням до неї та її родини максимально жорсткого фінансового комплаєнсу.
Милостива навела приклади кількох судових справ. В одній із них банк відніс людину до членів сім’ї публічного діяча, вимагав пояснення джерел статків, а потім фактично заблокував доступ до зарплатних коштів. В іншій справі суд визнав неправомірними дії банку щодо віднесення клієнта до PEP і зобов’язав виключити ці відомості з інформаційних систем банку. Ще в одній справі суд у 2026 році також визнав неправомірним віднесення особи до політично значущих осіб і зобов’язав банк виключити її з цього кола.
За словами юристки, судова практика показує типову проблему, коли банки не проводять реальної індивідуальної оцінки ризиків, а сприймають статус PEP як автоматичний маркер підвищеної небезпеки. Вона додала, що саме такі формальні підходи дедалі частіше стають предметом судових спорів. Також Милостива зазначила, що деякі судові рішення демонструють готовність ставити під сумнів автоматичну PEP-кваліфікацію та наголошують на обов’язку суб’єкта фінансового моніторингу спиратися на кілька надійних джерел, перевіряти інформацію і нести відповідальність за необґрунтоване завищення ризику.
Керівник практики податкового права ЮФ "Ілляшев та Партнери" Іван Маринюк також заявив, що проблема навколо довічного статусу публічного діяча полягає не стільки в самих обмеженнях, скільки в підходах банків до ризик-орієнтованого підходу. За його словами, у більшості випадків, якщо доходи є прозорими і людина може документально їх підтвердити, проблем не виникає. Він зазначив, що фактично до осіб зі статусом PEP застосовуються посилені заходи перевірки операцій.
Маринюк вважає, що необмежений строк дії статусу PEP не відповідає класичній міжнародній практиці, яка ґрунтується на ризик-орієнтованому підході до колишніх PEP та необхідності індивідуальної оцінки операцій при присвоєнні статусу високого ризику.
Керуючий партнер адвокатського об’єднання "Legal Strategy" Іван Холондович назвав однією з найбільш проблемних сфер поширення обмежень на членів сім’ї та близьких осіб PEP. За його словами, законодавство відносить їх до категорії підвищеного ризику, але не враховує ступінь їхнього реального впливу чи причетності до публічної діяльності.
Холондович також звернув увагу на питання неповнолітніх дітей PEP. Він сказав, що, попри відсутність усталеної судової практики, тут є потенційний конфлікт із принципом найкращих інтересів дитини, закріпленим у Конвенції ООН про права дитини. На його думку, застосування до дітей процедур фінансового моніторингу, аналогічних дорослим, виглядає надмірним і юридично вразливим.
За словами Холондовича, судова практика в цій сфері поступово відходить від механічного застосування статусу та орієнтується на принципи доказовості, добросовісності й пропорційності. Він додав, що українська практика щодо застосування режиму PEP перебуває на стадії активного формування, але вже напрацьовує ключові підходи до балансування між вимогами фінансового моніторингу та захистом прав клієнтів. На його думку, сформована практика підтверджує, що статус клієнта або формальні комплаєнс-критерії не можуть бути підставою для обмеження прав без належного доказового обґрунтування, індивідуальної оцінки та дотримання принципу пропорційності.
Раніше парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики відмовився від попереднього рішення включити до законопроєкту №15112-1 про поширення оподаткування на посилки вартістю до EUR150 норму про обмеження довічного статусу публічного діяча трьома роками після перебування на посаді. Цю норму замінили іншою, до набуття членства в ЄС зупинили штрафи для банків за порушення щодо PEP.
Читайте нас в Telegram
