ЄСПЛ заборонив автоматично затримувати журналістів під час протестів
Про це свідчить рішення ЄСПЛ у справі Tožičková v. the Czech Republic № 21512/23 від 28 травня 2026 року.
Європейський суд з прав людини розглянув справу журналістки з Чехії, яку поліція затримала під час висвітлення екологічного протесту на території вугільної шахти.
Суд встановив порушення статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує свободу вираження поглядів.
Суть рішення проста: журналіст не має автоматичного імунітету від закону, але перед його затриманням влада повинна зважити, що важливіше в конкретній ситуації – підтримання громадського порядку чи право суспільства отримати інформацію про події.
Що сталося на протесті
5 вересня 2020 року професійна журналістка висвітлювала екологічну акцію на території вугільної шахти. Вона мала видиме журналістське посвідчення і не брала участі у самому протесті.
Під час акції частина протестувальників залишила погоджений маршрут і зайшла до зони видобутку, позначеної як заборонена для доступу. Журналістка пішла за ними, щоб продовжити висвітлення подій.
Поліція наказала протестувальникам залишити територію шахти. Таку ж вимогу отримала і журналістка разом з іншими представниками медіа.
Вона відмовилася виконати вимогу, посилаючись на свій статус журналістки та необхідність контролю за діями поліції.
Після цього її вивели за межі шахти, затримали приблизно на дві години і заборонили знімати відео протягом усього часу затримання.
Через два дні журналістка опублікувала матеріал із фотографіями про перебіг протесту і дії поліції.
Що вирішили національні суди
Журналістка оскаржила дії поліції в адміністративних судах.
Національні суди визнали, що вимога залишити територію шахти була непропорційною щодо журналістки. Водночас саме затримання вони визнали правомірним, оскільки вона не виконала вимогу поліції.
Незаконною суди визнали лише заборону здійснювати відеозапис під час затримання.
Чому ЄСПЛ став на бік журналістки
ЄСПЛ нагадав, що преса виконує у демократичному суспільстві роль “суспільного сторожового пса”.
Суд зазначив, що медіа мають особливе значення під час протестів, оскільки саме журналісти фіксують, як влада і поліція підтримують громадський порядок, розганяють демонстрації або застосовують заходи контролю.
ЄСПЛ наголосив: журналісти не звільняються від обов’язку дотримуватися закону. Але будь-яке втручання в журналістську роботу потребує особливо суворої перевірки.
У цій справі журналістка була чітко ідентифікована як представниця медіа, не брала участі у порушеннях, перебувала окремо від протестувальників і не заважала поліції.
Суд також звернув увагу, що затримання фактично позбавило її можливості спостерігати за подальшим розвитком подій, збирати інформацію та виконувати журналістську роботу.
Ключовий висновок ЄСПЛ
ЄСПЛ дійшов висновку, що затримання журналістки не відповідало нагальній суспільній потребі та не було необхідним у демократичному суспільстві.
Суд вказав, що поліція мала оцінити конкретні обставини: поведінку журналістки, її професійний статус і вплив затримання на свободу преси.
Однак такої індивідуальної оцінки не було.
ЄСПЛ одноголосно встановив порушення статті 10 Конвенції.
Що це означає
Рішення ЄСПЛ встановлює важливий стандарт: журналіста не можна автоматично затримувати під час протесту лише тому, що він не виконав вимогу поліції залишити місце події.
Якщо журналіст перебуває на місці для висвітлення події суспільного значення, не бере участі у правопорушеннях і не заважає поліції, влада повинна окремо зважити його роль і право громадськості на інформацію.
За відсутності такого балансу затримання може бути непропорційним втручанням у свободу слова.
Читайте нас в Telegram
