Керовані авіаційні бомби (КАБ) - один із ключових факторів сучасної повітряної війни
Зміст
Що таке керована авіаційна бомба (КАБ)
Керована авіаційна бомба, або КАБ, є авіаційним боєприпасом, оснащеним системою наведення та аеродинамічними поверхнями, які дають змогу суттєво підвищити точність ураження цілі порівняно зі звичайними вільнопадаючими бомбами. Такі боєприпаси також називають високоточними або «розумними» бомбами.
Головна відмінність КАБів полягає у наявності систем наведення та елементів керування польотом, зокрема хвостових рулів або розкладних крил. Після скидання вони коригують траєкторію польоту, що дозволяє уражати цілі з точністю до кількох метрів.
Від перших розробок до сучасних технологій
Перші ефективні зразки керованих бомб з'явилися ще під час Другої світової війни. Німеччина застосовувала радіокеровану Fritz X проти кораблів, а США використовували Azon для ударів по мостах і залізничних вузлах.
Подальший розвиток технології відбувся під час війни у В'єтнамі, коли американські сили почали використовувати бомби серії Paveway з лазерним наведенням. Це дозволило значно підвищити точність ударів по захищених об'єктах.
Новий етап розвитку настав після війни в Перській затоці 1991 року. Згодом була створена технологія JDAM, яка дозволила перетворювати звичайні бомби на високоточні за допомогою інерційної навігації та GPS. Саме принцип встановлення модулів планування та корекції на стандартні авіабомби став основою для багатьох сучасних систем.
Які бувають керовані авіабомби
Сучасні керовані авіабомби класифікують за типом наведення та аеродинамічною конструкцією.
Найпоширенішими є системи із супутниковим та інерційним наведенням, які не залежать від погодних умов. Також використовуються лазерне напівактивне наведення та електронно-оптичні або тепловізійні системи.
За конструкцією розрізняють бомби без крил, які керуються лише рулями, та плануючі бомби з розкладними крилами. Останні здатні долати значні відстані після скидання з літака.
Дальність та особливості застосування
Маса бойової частини сучасних КАБів може коливатися від приблизно 130 кг до кількох тонн. Дальність застосування залежить від типу боєприпасу, а також від висоти та швидкості польоту носія.
Для керованих бомб без крил вона може становити до кількох десятків кілометрів, тоді як плануючі зразки здатні уражати цілі на відстані понад 90 км. Окремі модифікації з реактивними прискорювачами мають ще більшу дальність.
Керовані авіабомби стали важливою складовою ударного потенціалу провідних армій світу. Їхнє застосування базується на принципі «вистрілив і забув», коли літак скидає боєприпас на безпечній відстані та залишає район виконання завдання до моменту ураження цілі.
Які КАБи використовує Росія
Росія активно застосовує керовані авіабомби у війні проти України. За словами військового експерта Олександра Коваленка, на озброєнні РФ є як бомби, які спочатку створювалися як керовані, так і радянські фугасні авіабомби, дообладнані модулями корекції та управління польотом.
Серед керованих боєприпасів, про застосування яких відомо, називають УПАБ-500В, УПАБ-1500В, Гром-Э2 та Дрель. Також російська армія використовує ФАБ-250, ФАБ-500 та ФАБ-1500, оснащені модулями, подібними за принципом дії до американських JDAM.
З'являлася інформація і про застосування ФАБ-3000. Крім того, у російському арсеналі є кориговані авіабомби КАБ-500Кр та КАБ-1500.
Ставка на УМПК
Одним із головних рішень РФ стало масове встановлення Універсальних модулів планування та корекції на старі радянські авіабомби. Тактична авіація, зокрема Су-34 та Су-35, може скидати такі боєприпаси, не входячи в зону ураження української протиповітряної оборони.
У Командуванні Повітряних сил ЗСУ раніше зазначали, що російські літаки підлітають до лінії бойового зіткнення приблизно на 40–50 км та здійснюють пуски керованих бомб, залишаючись поза досяжністю частини українських засобів ППО.
За даними Міністерства оборони України, базова версія УМПК забезпечувала підтверджену дальність до 60–65 км, а окремі показники могли сягати 80 км. Із початку 2025 року фіксується застосування модифікації УМПК-ПД, дальність якої може становити до 95 км.
Також триває інтеграція реактивних прискорювачів, що потенційно дозволяє досягати дальності до 150 км залежно від умов скидання.
Водночас точність російських УМПК поступається західним аналогам. Кругове відхилення оцінюється у 10–15 метрів у штатному режимі та може збільшуватися під впливом засобів радіоелектронної боротьби.
Чим відповідає Україна
Для відновлення балансу Україна інтегрувала до складу Повітряних сил кілька типів високоточних авіаційних боєприпасів від партнерів.
Серед них JDAM-ER зі США, французькі AASM Hammer виробництва Safran та американські GBU-39 SDB. Ці системи дозволяють завдавати точних ударів по цілях на значній відстані.
За оцінками фахівців, ефективна протидія керованим авіабомбам потребує розвитку систем протиповітряної оборони, засобів радіоелектронної боротьби та власних високоточних авіаційних боєприпасів.
