Китай почав таємно готуватися до відходу Путіна та зміни влади в Росії
За даними The Wall Street Journal, після розриву відносин Росії із Заходом Китай суттєво посилив свій вплив на Москву. Видання зазначає, що Пекін обережно і непублічно вибудовує відносини не лише з Володимиром Путіним, а й з представниками російського політичного класу, які можуть відігравати важливу роль у майбутньому країни.
Газета, посилаючись на чиновників обох держав та аналітиків, пише, що Китай зміцнює контакти з російськими посадовцями та представниками еліти, не обмежуючись нинішнім керівництвом Росії.
Один зі співрозмовників, близький до російських спецслужб, розповів виданню, що в Росії дедалі частіше фіксують випадки китайського шпигунства та спроб вербування чиновників середньої ланки. За його словами, російська влада не поспішає публічно висвітлювати такі випадки або обговорювати їх із Пекіном, щоб не погіршувати двосторонні відносини.
The Wall Street Journal також зазначає, що, на думку частини аналітиків, антизахідні настрої в Росії настільки глибоко закріпилися в суспільстві та державних інститутах, що збережуться незалежно від зміни керівництва країни.
Директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександр Габуєв заявив, що Китай отримав можливість зробити Росію країною, яка значно сильніше залежатиме від Пекіна. За його словами, Пекін поступово формує довгострокові механізми співпраці, які працюватимуть десятиліттями.
Видання також звертає увагу на зміни у відносинах Росії та Китаю в Центральній Азії. За інформацією радників китайського уряду та дипломатів, із якими поспілкувалася газета, протягом останнього року Сі Цзіньпін домігся від Володимира Путіна підтримки використання юаня як основної валюти Банку розвитку Шанхайської організації співробітництва. Раніше Москва виступала проти такого рішення.
Співрозмовники видання стверджують, що фінансова ізоляція змусила Росію переглянути свою позицію. Водночас інші міжнародні фінансові установи, де Китай відіграє провідну роль, поки що не надали Росії механізмів обходу західних санкцій. Зокрема, Росія втратила можливість повноцінно працювати з Азійським банком інфраструктурних інвестицій та Новим банком розвитку БРІКС.
За даними The Wall Street Journal, Росія продовжує постачати Китаю переважно нафту, газ та інші природні ресурси. Якщо у 2013 році на Китай припадало близько 10% зовнішньоторговельного обороту Росії, то тепер цей показник збільшився приблизно вчетверо. Водночас частка Росії у зовнішній торгівлі Китаю, за даними видання, становить менш як 4%.
Окрему увагу газета приділяє переговорам щодо газопроводу «Сила Сибіру 2». Видання зазначає, що російська сторона неодноразово намагалася домогтися реалізації проєкту, однак під час переговорів у Пекіні у травні 2026 року китайська сторона дала зрозуміти, що погодиться на будівництво лише за умови постачання газу за цінами внутрішнього російського ринку.
За словами джерел, знайомих із перебігом переговорів, китайські чиновники також дали зрозуміти представникам Росії, що не варто повертатися до цього питання, доки Москва не погодиться на запропоновані умови. У підсумку серед 42 документів, підписаних під час візиту Володимира Путіна до Китаю, угоди щодо «Сили Сибіру 2» не було.
Німецький бізнесмен Йорг Вуттке заявив, що Китай не має економічної необхідності поспішати з реалізацією цього проєкту. За його словами, на світовому ринку достатньо скрапленого природного газу, а попит Китаю на імпортний газ, за прогнозами, досягне піку в середині 2030 років.
Олександр Габуєв також вважає, що Пекін може не поспішати з ухваленням рішення, очікуючи подальшого погіршення економічного становища Росії для отримання вигідніших умов співпраці.
