Китай бачить ризики й нові можливості на тлі політики Трампа щодо «сфер впливу»
За кілька годин до того, як американські спецпідрозділи затримали президента Венесуели Ніколаса Мадуро, він зустрічався зі спеціальним представником Китаю, підтвердивши «стратегічні відносини» між двома країнами. Тепер майбутнє цього багаторічного партнерства, а також мільярдних китайських інвестицій у Венесуелі, опинилося під питанням. Про це повідомляє Al Jazeera.
Аналітики зазначають, що водночас дії Вашингтона можуть відкрити для Пекіна нові можливості — зокрема для посилення своїх позицій у власному регіоні, включно з питанням Тайваню.
Президент Трамп у своїй оновленій стратегії національної безпеки фактично відродив доктрину Монро, наголошуючи, що Західна півкуля має залишатися виключно у сфері впливу США. У новій інтерпретації ця концепція прямо спрямована на стримування присутності Китаю в регіоні. У документі, який експерти називають «короларієм Трампа», йдеться про недопущення «ворожого іноземного контролю над ключовими активами та ланцюгами постачання».
Адміністрація Трампа вимагала від Венесуели розірвати зв’язки з Китаєм, Росією, Іраном і Кубою як умову для відновлення видобутку нафти. Білий дім ці повідомлення офіційно не підтвердив і не спростував.
Пекін оперативно засудив затримання Мадуро, назвавши дії США «грубим порушенням міжнародного права», та закликав Вашингтон припинити втручання у справи Венесуели. Водночас експерти зазначають, що концепція сфер впливу має для Китаю подвійний ефект.
З одного боку, вона підкреслює вразливість китайських інвестицій і партнерств у Латинській Америці. З іншого — може зміцнити переконання Пекіна, що Вашингтону буде складніше заперечувати подібну логіку дій Китаю у Східній Азії, зокрема щодо Тайваню.
Китай розглядає Тайвань як частину своєї території й не відкидає силовий сценарій «возз’єднання», хоча офіційно заявляє про перевагу мирних методів. Аналітики вказують, що прецедент із Венесуелою може спростити для Пекіна аргументацію на міжнародній арені у разі загострення ситуації навколо острова.
На китайських соціальних платформах тема Венесуели активно обговорюється, і частина користувачів уже проводить паралелі з Тайванем. Деякі дописувачі вважають, що дії США демонструють: лише сильна держава може уникнути зовнішнього тиску.
Водночас експерти наголошують, що венесуельський кейс не означає негайних змін у підході Китаю до Тайваню. Потенційний конфлікт навколо острова матиме значно вищі ризики ескалації та може втягнути США й їхніх союзників, зокрема Японію.
За оцінками фахівців, усунення Мадуро, ймовірно, змусить Пекін діяти обережніше в Латинській Америці, не беручи на себе відповідальність за безпеку партнерських режимів. Водночас Китай навряд чи відмовиться від регіону, зосередившись радше на мінімізації політичних ризиків.
Як зазначають аналітики, для китайського керівництва відносини з Венесуелою не є ключовим національним інтересом, тоді як збереження відносної стабільності у відносинах зі США залишається вищим пріоритетом, особливо напередодні можливих переговорів між Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном.
