Кремль перетворює Білорусь на плацдарм для нового російського наступу на Україну
Роль Білорусі у війні проти України
Понад чотири роки тому Алєксандр Лукашенко дозволив Росії використати територію Білорусі для вторгнення в Україну. Тепер у Києві попереджають, що він може знову надати свою країну для проведення нових операцій російських військ, повідомляє APnews.
Хоча Білорусь не брала безпосередньої участі у бойових діях своїми військами, Лукашенко підтримав військові зусилля Владіміра Путіна. На території країни розміщено російську ядерну зброю та військову інфраструктуру, а білоруські підприємства виробляють компоненти для російської оборонної промисловості. На початку місяця Росія та Білорусь провели спільні навчання ядерних сил із використанням російського озброєння, розгорнутого в Білорусі.
Коли 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, російські війська, які перебували в Білорусі під приводом навчань, рушили на Київ. Від кордону до української столиці близько 90 кілометрів.
Плани швидко захопити Київ зазнали невдачі через опір українських сил. Колони російської техніки на вузьких дорогах стали легкою ціллю. Трохи більше ніж через місяць після початку вторгнення російські війська, які зазнали значних втрат і зіткнулися з проблемами постачання, відійшли від Києва та інших районів на північному сході України.
Перші переговори між російською та українською делегаціями також відбулися в Білорусі. Згодом вони були перенесені до Стамбула, однак домовленостей досягти не вдалося.
Із переходом війни у фазу виснаження роль Білорусі у підтримці російських військових зусиль зросла. Білоруські заводи виробляють важливі компоненти, серед яких мікрочипи, інша електроніка, оптичні системи наведення, артилерійські боєприпаси та важкі вантажівки для транспортування російських балістичних ракет.
Уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що у фрагментах балістичної ракети «Орєшнік», яку Росія застосувала проти України 24 травня, були виявлені білоруські мікрочипи. Він закликав західних партнерів посилити контроль за виконанням санкцій проти Білорусі.
Білорусь також надавала полігони для підготовки російських військових, брала участь у спільних навчаннях та приймала поранених російських військовослужбовців у своїх лікарнях.
Організація BELPOL, до якої входять колишні військові та співробітники правоохоронних органів, що виступають проти Лукашенка, заявляє, що білоруська промисловість фактично інтегрована до російської воєнної машини. За її даними, понад 500 білоруських підприємств залучені до виробництва озброєння та боєприпасів, ремонту військової техніки й логістичного забезпечення.
Керівник BELPOL Уладзімір Жигар заявив, що режим Лукашенка серйозно залучений до війни та допомагає Росії всіма доступними способами.
За його словами, у Гомельській області, яка межує з Україною, розпочалося будівництво великого полігону та казарм для значної кількості військових. Через це Україна змушена утримувати значні сили на кордоні з Білоруссю замість їхнього використання на фронті протяжністю понад тисячу кілометрів.
Під російською ядерною парасолькою
Білорусь, яка межує також із Латвією, Литвою та Польщею, прийняла на своїй території частину російської тактичної ядерної зброї. У грудні Росія повідомила про розміщення в Білорусі новітньої ракетної системи середньої дальності «Орєшнік», здатної нести ядерний заряд.
Росія тричі використовувала варіант ракети «Орєшнік» зі звичайною бойовою частиною для ударів по об'єктах в Україні. Це сталося у листопаді 2024 року, у січні та на початку травня.
У 2024 році Кремль переглянув свою ядерну доктрину та включив Білорусь до російської ядерної парасольки. Владімір Путін заявляв, що контроль над ядерною зброєю залишиться за Москвою, але Білорусь зможе визначати цілі у разі конфлікту.
На початку місяця Росія та Білорусь провели масштабні навчання, які включали доставку ядерних боєголовок до ракетних підрозділів і підготовку до запусків. У межах навчань білоруський розрахунок випробував ракету «Іскандер», здатну нести ядерний заряд.
У BELPOL вважають, що Білорусь не має військового суверенітету, тому Москва може використати її територію для нового вторгнення в Україну або конфлікту з країнами НАТО.
Попередження Володимира Зеленського
Минулого тижня Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські спецслужби зафіксували посилення зусиль Москви щодо глибшого залучення Білорусі до війни та підготовки додаткових агресивних дій саме з білоруської території.
За його словами, потенційною ціллю можуть бути напрямок Чернігівської та Київської областей або одна з держав НАТО, що межує з Білоруссю.
Президент повідомив, що доручив військовим і силовим структурам підготувати відповідні заходи реагування та посилити оборону на півночі країни.
Алєксандр Лукашенко заперечив наявність агресивних планів і заявив, що Білорусь не вступатиме у війну, якщо не зазнає нападу.
Секретар Ради безпеки Росії Сєргєй Шойгу також відкинув заяви Зеленського, назвавши їх способом привернути додаткову західну допомогу для України.
Водночас президент Франції Еммануель Макрон 24 травня провів розмову з Лукашенком. Це був їхній перший контакт від початку повномасштабного вторгнення. Під час розмови Макрон наголосив на ризиках для Білорусі бути втягнутою у війну.
Лукашенко повідомив, що наступного тижня прийме французького представника для переговорів щодо європейської безпеки та перспектив пом'якшення санкцій Європейського Союзу.
Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко минулого тижня заявив, що хоча розвідка фіксує посилення тиску Росії на Білорусь із метою її прямого вступу у війну, українські військові поки не спостерігають концентрації військ чи озброєння біля кордону.
Оцінки білоруської опозиції та аналітиків
Лідерка білоруської опозиції у вигнанні Світлана Тихановська під час візиту до Києва заявила, що Білорусь більше ніколи не повинна ставати плацдармом для агресії.
«Російські танки більше ніколи не повинні йти через Білорусь на Чернігів, Житомир, Рівне чи Київ», – сказала Тихановська.
За офіційними даними, чисельність збройних сил Білорусі становить 48 600 військових. У разі війни країна може мобілізувати 290 тисяч осіб, однак для їхньої підготовки необхідні озброєння та навчання.
Військовий аналітик із Мінська Алєксандр Алесін вважає, що білоруська армія не придатна для наступальних операцій. За його словами, для атаки з території Білорусі необхідно було б мобілізувати до 500 тисяч військових.
Він також зазначив, що Україна створила потужні укріплення на кордоні з Білоруссю та замінувала прикордонні райони, що значно ускладнює будь-яку спробу вторгнення.
На його думку, навіть невеликими силами українські військові здатні завдати білоруській армії значних втрат, тому наступ із білоруської території неминуче супроводжувався б серйозними втратами.
Алесін також вважає, що Лукашенко зацікавлений у збереженні нинішньої ролі Білорусі як постачальника військової продукції та виступатиме проти прямого залучення країни до війни.
