Мінкульт презентував покроковий алгоритм повернення викрадених культурних цінностей

У Музеї історії міста Києва відбулося перше засідання Міжвідомчої робочої групи з питань повернення культурних цінностей України. Під час зустрічі Міністерство культури України представило детальний алгоритм дій щодо пошуку, розшуку та повернення викрадених об’єктів культурної спадщини.

Роботу координує Мінкульт у взаємодії з Офісом Генерального прокурора, Службою безпеки України (СБУ), Бюро економічної безпеки (БЕБ), Національною поліцією України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною митною службою, Міністерством закордонних справ (МЗС), Міністерством юстиції (Мін’юстом). До процесу також долучені представники музейної спільноти, громадські організації та міжнародні партнери.

Учасники засідання обговорили механізми фіксації та документування втрат державної частини Музейного фонду України, підбили підсумки спільної діяльності за чотири роки повномасштабної війни та визначили подальші кроки щодо встановлення місцезнаходження і повернення викрадених предметів.

Окрему увагу приділили формуванню доказової бази в межах кримінальних проваджень за фактами злочинів проти культурної спадщини. Йшлося про взаємодію між Мінкультом, Офісом Генерального прокурора та Національною поліцією для оголошення музейних предметів у міжнародний розшук через Інтерпол (International Criminal Police Organization — міжнародна організація кримінальної поліції), а також про узгодження інформації між Реєстром Музейного фонду України, іншими державними ресурсами та міжнародними платформами.

Заступник міністра культури України Іван Вербицький наголосив, що питання повернення культурних цінностей є одним із пріоритетів державної політики. Він підкреслив, що Україна зазнала значних втрат як під час Другої світової війни, так і внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації у 2022 році — зокрема через розграбування музеїв, архівів і бібліотек, незаконне вилучення та вивезення культурних об’єктів.

За словами Вербицького, стратегічні орієнтири визначає Стратегія розвитку культури до 2030 року та операційний план її реалізації на 2025–2027 роки. Однією з ключових цілей документа є захист і збереження культурної спадщини та культурних цінностей.

Для досягнення цієї мети Мінкульт реалізує низку стратегічних завдань, зокрема:

• впровадження електронної системи Реєстру Музейного фонду України;

• створення переліку викрадених музейних предметів і визначення механізмів їх оголошення у національний та міжнародний розшук;

• інтеграцію до міжнародних баз даних, включно з базою Інтерполу;

• приведення українського законодавства у відповідність до норм міжнародного та європейського права у сфері переміщення культурних цінностей.

Іван Вербицький представив покроковий алгоритм дій, який передбачає: пошук викрадених об’єктів, встановлення їхнього місцезнаходження, підтвердження приналежності Україні, проведення розслідування та подальше повернення на територію держави. Також він окреслив механізми координації між залученими органами влади.

З 2022 року Україна послідовно формує комплексну систему захисту культурної спадщини. Того року було підготовлено Emergency Red List – Ukraine — перелік категорій культурних цінностей, що перебувають під підвищеним ризиком.

У 2023 році розпочалася підготовка формулярів для розміщення повідомлень в Інтерполі щодо викрадених експонатів із Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка.

У 2024 році Сполучені Штати Америки запровадили обмеження на імпорт предметів етнографічної та археологічної спадщини України строком до 5 березня 2029 року. Того ж року у складі Збройних сил України створили спеціалізований підрозділ із захисту культурної спадщини.

У 2025 році Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями. Також відбувся двосторонній скринінг з Європейською комісією за розділами 1 «Вільний рух товарів» і 29 «Митний союз». Україна подала до Віртуального музею викрадених культурних цінностей ЮНЕСКО інформацію про шість викрадених експонатів із двох херсонських музеїв та запровадила санкції проти осіб і організацій, причетних до незаконного вивезення національного надбання з тимчасово окупованих територій. Того ж року було затверджено Стратегію розвитку культури до 2030 року, а також розпочато експериментальний проєкт зі створення Реєстру Музейного фонду України.

У 2026 році в міжнародній базі Інтерполу з’явилися повідомлення про близько 90 викрадених предметів із Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка.

Заступниця міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар повідомила, що Реєстр Музейного фонду України продовжують удосконалювати з урахуванням потреб правоохоронних органів та міжнародної співпраці. Частина інформації в реєстрі матиме обмежений доступ і буде доступна лише уповноваженим структурам.

За її словами, Реєстр має стати центральною базою даних для музеїв, правоохоронців і міжнародних партнерів. Інформація в ньому буде представлена українською та англійською мовами з коректною транслітерацією, щоб уникнути неточностей під час міжнародного розшуку.

Очікується, що реалізація визначених стратегічних завдань забезпечить створення дієвої системи пошуку та повернення незаконно вивезених культурних цінностей, формування публічного національного переліку викрадених предметів, розміщення відповідних повідомлень через інформаційну систему Інтерполу, імплементацію положень Директиви 2014/60/ЄС до українського законодавства, а також системну підготовку доказової бази для повернення культурних цінностей в Україну.

У Міністерстві культури наголосили, що процес повернення викрадених об’єктів є довготривалою та комплексною роботою. Його результативність залежить від поєднання правових механізмів, сучасних цифрових інструментів, міжнародної співпраці та постійної координації між державними органами, експертним середовищем і громадськими організаціями.