Міноборони пояснило, як військовим оскаржити рішення командира
Про це повідомило Міністерство оборони України.
Міністерство оборони опублікувало роз’яснення для військовослужбовців ЗСУ щодо оскарження дій і рішень командирів.
У відомстві пояснили, що військовий може подати скаргу, якщо командир або інші військовослужбовці ухвалили незаконне рішення, вчинили дію чи бездіяльність, які порушують його права, законні інтереси або свободи.
Також оскарженню підлягає незаконне покладення обов’язків, незаконне притягнення до відповідальності, факти порушення рівних прав жінок і чоловіків, сексуальні домагання, насильство за ознакою статі або правопорушення проти статевої свободи й недоторканості у військовому колективі.
Крім дій командирів, можна оскаржувати рішення органів військового управління. Зокрема, йдеться про рішення військово-лікарської комісії, накази про дисциплінарні стягнення, порядок нарахування та виплати грошового забезпечення.
Три правила перед поданням скарги
У Міноборони нагадали три базові правила, які потрібно знати до початку оскарження.
Перше – подання скарги не зупиняє дію наказу. Наказ треба виконувати навіть під час розгляду звернення.
Виняток – явно злочинний наказ. Від такого наказу підлеглий зобов’язаний відмовитися.
Друге – скарги подаються індивідуально і з дотриманням субординації. Колективні скарги не відповідають статутному порядку подання скарг у ЗСУ.
Третє – скарги не подаються під час виконання службових обов’язків. Зокрема, у строю, під час несення варти, чергування або занять. Винятком є встановлені процедури, наприклад офіційне опитування особового складу.
Куди може звернутися військовий
Міноборони пояснює, що є два шляхи захисту прав – позасудовий і судовий.
Позасудовий шлях – це звернення до командування, контрольних і наглядових органів у межах військової ієрархії та системи державного контролю.
Судовий шлях – звернення до адміністративного суду, якщо інші механізми не дали результату або ситуація одразу потребує незалежного розгляду.
Базовий варіант – письмовий рапорт безпосередньому командиру. Якщо оскаржуються дії прямого командира, рапорт подають старшому начальникові.
Командир, який отримав скаргу, має розглянути її по суті, перевірити обставини і ухвалити обґрунтоване рішення. Якщо питання не належить до його компетенції, скаргу мають направити за належністю.
Загальний строк розгляду – до 30 днів. У складних випадках – до 45 днів.
Як правильно подати рапорт
У Міноборони наголошують: рапорт потрібно подавати так, щоб залишився доказ подачі.
Це може бути відмітка про реєстрацію на другому примірнику або поштове відправлення цінним листом з описом вкладення.
Без такого підтвердження надалі буде складно довести сам факт звернення.
У рапорті потрібно зазначити повне найменування адресата, дані заявника, хронологію подій, конкретні норми статутів або законів, які, на думку військового, порушено, а також чітку вимогу: скасувати рішення, провести перевірку, зробити перерахунок або вчинити іншу дію.
До звернення варто додати копії наказів, актів або інших документів, які підтверджують викладені обставини.
Гаряча лінія, ВСП, омбудсмани і ДБР
Якщо звернення на рівні частини не дає результату, військовий може звернутися на гарячу лінію Міноборони 1512. Вона працює для питань забезпечення, виплат і процедурних порушень.
Також можна звернутися до Військової служби правопорядку. ВСП перевіряє факти порушення статуту, перевищення повноважень командирів і фізичного насильства.
Офіс Військового омбудсмана розглядає скарги на порушення прав військовослужбовців, зокрема щодо соціального захисту, забезпечення та дотримання статутних норм. Строк розгляду – 10 робочих днів, а якщо йдеться про загрозу життю чи здоров’ю – не пізніше 3 днів.
До Уповноваженого Верховної Ради з прав людини варто звертатися, якщо порушення стосуються дискримінації, приниження честі або гідності військовослужбовця.
Спеціалізована прокуратура у сфері оборони розглядає звернення щодо неправомірних дій командування, порушення прав військових і питань подальшого проходження служби.
До ДБР звертаються тоді, коли дії командування мають ознаки кримінального правопорушення. Наприклад, перевищення влади із застосуванням насильства або знущання над підлеглим.
Коли можна йти до суду
Якщо позасудові механізми не допомогли, військовий має право звернутися до адміністративного суду.
Предметом оскарження можуть бути незаконні накази, рішення ВЛК, дисциплінарні стягнення та інші рішення органів військового управління.
У Міноборони нагадали про строки. У справах щодо проходження публічної служби діє місячний строк звернення до суду з дня, коли людина дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав.
Якщо перед судом використовувалося досудове оскарження, строк становить три місяці з дня отримання відповіді.
Військовослужбовці звільняються від сплати судового збору у справах, пов’язаних із виконанням військового обов’язку та службових обов’язків, якщо суд підтвердить цей зв’язок.
У Міноборони радять спершу зафіксувати факт порушення, зберегти копії документів, підготувати письмове звернення, подати його з реєстрацією, а в разі бездіяльності звертатися до вищих інстанцій або суду.
Як повідомляв ThePublic, Голова ГО “Українське об’єднання Мрія” і керівник Громадської антикорупційної ради при Міноборони Юрій Гудименко заявив, що для демобілізації в Силах оборони Україні потрібно або активніше роботизувати армію, або знаходити більше людей для служби.
Читайте нас в Telegram
