Митниця переходить у «цифру»: паперові документи хочуть майже повністю прибрати
Про це повідомляє Верховна Рада України у картці законопроєкту №15295, який Кабінет Міністрів подав до парламенту 3 червня 2026 року. Сам проєкт Митного кодексу передбачає обов'язкове використання електронного обміну даними, електронного підпису та системи «Єдине вікно для міжнародної торгівлі».
Що саме хочуть змінити
Головна зміна для бізнесу — поступовий перехід митниці на електронні процедури. У проєкті нового Митного кодексу прямо зазначено, що обмін інформацією між митними органами, бізнесом та іншими державними органами має здійснюватися з використанням електронних систем.
Йдеться не лише про митні декларації, а й про декларації тимчасового зберігання, зведені декларації ввезення і вивезення, декларації реекспорту, повідомлення, заяви та рішення митних органів.
У документі передбачено, що дані мають зберігатися і передаватися через засоби електронного опрацювання. Використання інших способів обміну інформацією допускається лише у виняткових випадках: якщо це обґрунтовано видом переміщення товарів або якщо електронна система тимчасово не працює.
Як працюватиме «Єдине вікно»
Окремо проєкт прописує роботу середовища «Єдиного вікна» в митній справі. Через нього мають взаємодіяти економічні оператори, митні органи та інші держоргани, які виконують контрольні або дозвільні функції щодо товарів.
Фактично бізнес має подавати інформацію через один державний вебпортал — «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», зокрема через особистий кабінет.
Адміністратором і держателем цієї системи визначається центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Що буде з електронним підписом
Проєкт нового Митного кодексу також деталізує використання електронної ідентифікації. Доступ до митних електронних систем, сервісів і послуг може здійснюватися за допомогою кваліфікованого електронного підпису, удосконаленого електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації.
На електронні документи та інформацію має накладатися електронний підпис відповідно до законодавства про електронну ідентифікацію та довірчі послуги. Для митників передбачено право на безоплатне отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Навіщо Україні новий Митний кодекс
Новий Митний кодекс має стати частиною адаптації українського законодавства до права Європейського Союзу. Міністерство фінансів раніше повідомляло, що проєкт є елементом виконання розділу 29 «Митний союз» переговорного процесу про вступ України до ЄС.
У проєкті змінюється сама логіка роботи митниці. Митні органи мають не лише контролювати переміщення товарів, а й сприяти добросовісній і прозорій торгівлі, підтримувати законну комерційну діяльність та забезпечувати безпеку міжнародних ланцюгів постачання.
Серед принципів митної справи у документі прямо зазначені спрощення законної торгівлі, рівність інтересів економічних операторів, прозорість, доброчесність і баланс між митним контролем та сприянням бізнесу.
Чому це важливо для грошей від ЄС
Ухвалення нового Митного кодексу пов'язане не лише з євроінтеграцією, а й з фінансовою підтримкою України.
За даними матеріалів щодо умов кредиту ЄС, прийняття нового Митного кодексу та технічних вимог до митних ІТ-систем належить до умов третього траншу макрофінансової допомоги в межах позики на підтримку України. Йдеться про транш у розмірі 1,45 млрд євро.
Раніше Євросоюз уже погодив перший транш у межах нової кредитної підтримки для України. Єврокомісія повідомляла про виплату першого траншу в розмірі 3,2 млрд євро, а загальний обсяг підтримки у 2026 році може становити до 45 млрд євро.
Що зміниться для бізнесу
Для компаній, які займаються імпортом, експортом, логістикою, міжнародною торгівлею або працюють із митними брокерами, новий кодекс може означати суттєву зміну щоденних процедур.
У разі ухвалення документа бізнесу доведеться працювати з електронними деклараціями, електронним обміном інформацією, електронною ідентифікацією та системою «Єдиного вікна». Водночас для добросовісних компаній проєкт передбачає логіку спрощення процедур і ширше застосування ризик-орієнтованого підходу.
Окреме місце у документі займає інститут авторизованого економічного оператора. Для отримання статусу АЕО компанія має подати заяву, а митні органи після перевірки відповідності критеріям можуть надати відповідну авторизацію. У проєкті передбачено два типи авторизацій: на право застосування спрощень та на підтвердження безпеки й надійності.
Що буде з онлайн-торгівлею та посилками
У проєкті також є норми щодо електронних інтерфейсів і дистанційних продажів. Для підприємств електронного інтерфейсу, зареєстрованих в Україні, передбачено обов'язок ще до пересилання товару в Україну надавати митним органам дані про операцію продажу.
Зокрема, йдеться про унікальний комерційний контрольний номер, фактурну вартість товару у гривні та дату отримання коштів від продажу. Таку ж інформацію підприємство має передавати поштовому оператору або експрес-перевізнику. Порядок взаємодії між митницею, електронними інтерфейсами, поштовими операторами та експрес-перевізниками має визначити Кабінет Міністрів з урахуванням законодавства ЄС.
Скільки триватиме обговорення
У парламентському комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики починають роботу над підготовкою законопроєкту до розгляду у Верховній Раді.
Робочі групи мають відбуватися двічі на тиждень з 7 липня до 29 вересня 2026 року у форматі Zoom. Загалом заплановано 26 засідань, під час яких документ обговорюватимуть постатейно.
Проєкт нового Митного кодексу великий за обсягом: він містить 17 розділів, 781 статтю і викладений на 529 сторінках. До обговорення запрошують представників бізнесу, зокрема суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Коли нові правила можуть запрацювати
Поки що йдеться лише про проєкт закону, який має пройти розгляд у Верховній Раді. У разі ухвалення більшість положень нового Митного кодексу, за даними профільних публікацій щодо законопроєкту, має набути чинності з 1 грудня 2027 року.
До цього документ можуть змінювати під час обговорень у комітеті та підготовки до голосування. Саме тому для бізнесу нинішній етап є важливим: після ухвалення кодексу зміниться не лише форма подання документів, а й загальна модель взаємодії з митницею.
Читайте нас у Telegram.
