Мобілізаційний пункт на ДВРЗ: нардеп пояснив, у чому проблема з ТЦК
У Києві розгорівся резонанс навколо збірного мобілізаційного пункту, розташованого на території Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ). У соцмережах поширилися відео й фото, на яких чоловіки, мобілізовані до ЗСУ, утримуються у занедбаних приміщеннях без належних умов.
Після хвилі критики ситуацію прокоментував народний депутат Олександр Федієнко, який звертався до Міністерства оборони щодо цього об’єкта, повідомляє thepublic.info.
За словами нардепа, Міністерство оборони у відповіді на його депутатський запит повідомило, що цей пункт уже розформовано, а його функції перерозподілено між іншими структурами. Проте, зауважив він, остаточну перевірку ще не завершено, і важливо переконатися, що практика утримання людей у таких умовах більше не повторюється.
«Я остаточно не можу ще перевірити, закрили його чи ні. Але принаймні на мій депутатський запит Міністерство оборони України дало мені відповідь, що його розформували, перерозподілили», – сказав парламентар.
Проблема, на думку депутата, виникла через неефективну організацію роботи територіальних центрів комплектування у перші місяці після ухвалення нового закону про мобілізацію. Частина ТЦК не встигла облаштувати сучасні пункти прийому та медкомісії, тому військовозобов’язаних тимчасово спрямовували до старих приміщень на територіях колишніх підприємств, зокрема ДВРЗ.
За словами Федієнка, у цей “накопичувач” направляли військовозобов’язаних, зокрема для проходження військово-лікарської комісії.
«Громадянин України, військовозобов’язаний, якщо на першому етапі потрапляє до такого розподільчого пункту – вибачаюсь, це як казарма, але як у якійсь тюрмі радянських часів, – у нього одразу перша думка про Збройні сили України, що у Збройних силах України таке ставлення», – зазначив депутат.
Він наголосив, що обличчя центрів комплектування має змінюватися, а подібні пункти повинні бути орієнтовані на людину.
«І обличчя центрів комплектування, таких накопичувальних пунктів повинно було бути спрямоване безпосередньо до військовозобов’язаних для того, щоб показати, що армія – це не лише про війну, але й про комфорт».
