Мобільні водокачки і вода за графіком: що може чекати на українців, якщо влітку росіяни битимуть по водоканалах
Після масованих атак на енергетичну інфраструктуру України Росія готує удари по системам водопосачання. У разі успішних атак мільйони людей отримуватимуть воду за розкладом.
ThePublic розповідає, що в особливій зоні ризику, які міста можуть постраждати і де брати воду у разі її відсутності.
Які міста в зоні ризику
В основній зоні ризику — 10 областей: Луганська, Донецька, Чернігівська, Сумська, Харківська, Запорізька, Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська та Херсонська. Під загрозою й столиця.
Хто керуватиме водопостачанням у разі кризи
Експерти кажуть, що у разі пошкодження водозаборів, навіть за наявності альтернативного джерела, графіків подачі води уникнути не вдасться.
Водопостачання в Україні децентралізоване - немає єдиного оператора, як-от "Укренерго" в енергетиці. Тож рішення про графіки подачі води ухвалюватиме місцева влада самостійно - кожен регіон окремо.
Нові стаціонарні водозабори до літа збудувати не встигнуть: на це потрібно від 9 до 12 місяців. Тому мобільні станції - єдиний швидкий варіант на випадок надзвичайної ситуації.
Що в особливій зоні ризику
Основні ланки системи: водозабір, очищення і розподіл води (водопроводи).
Водоочищення навряд чи буде піддаватися серйозним обстрілам. Це не дасть росіянам масштабного негативного ефекту. Навіть якщо вода в кранах буде гіршої якості, вона все одно буде придатна для використання в господарських цілях і для роботи каналізації. А підвезення питної води можна буде забезпечити.
Виводити з ладу системи водорозподілу, які розташовані під землею, складно. Це розгалужена мережа трубопроводів, насосних станцій, пошкодження яких може призвести лише до локальних проблем на окремих фрагментах системи.
Основною метою росіян можуть стати об'єкти системи водозабору. У кожному населеному пункті вони різні.
Джерелом води можуть бути річки й іноді підземні свердловини. Але переважно в українських населених пунктах по одному водозабору. Лише в деяких великих містах працюють по кілька вузлів для забору води.
Це означає, що виведення з ладу одного об'єкта може призвести до припинення водопостачання цілого населеного пункту.
Наприклад, відновлення водогону, який росіяни зруйнували у Миколаєві ще 2022 року, тривало кілька років і коштувало понад 6 млрд гривень. Централізоване водопостачання міста вдалося налагодити лише наприкінці 2025 року.
Віцепрезидент Української водної асоціації Артем Шира також вважає, що цілями противника насамперед можуть бути об'єкти водозабору, а також насосні станції.
"Насоси складно знайти (для заміни), а ремонт займе тижні", – сказав він виданню РБК-Україна.
Основна вразливість водних мереж — відсутність резервних систем забору води, які могли б стати реальною альтернативою на випадок руйнування діючої системи.
"У нас часто працює одна система забору. Але навіть там, де є резервна, вона знаходиться фактично в одному приміщенні з основною – буквально за пару метрів. Поруч і два насоси – основний і резервний, і дві лінії передач (для роботи насосів – ред.). Якщо буде потрапляння, то відразу зруйнується все", – зазначив Шира.
Зараз опрацьовується питання встановлення в населених пунктах альтернативних водозаборів. Але їхнє будівництво та введення в експлуатацію практично неможливі до літа – для цього потрібно від 9 до 12 місяців.
Влада розглядає варіант використання мобільних станцій водозабору – грубо кажучи, мобільних водокачок. Вони зможуть пересуватися по водоймі, звідки береться вода, в райони, де стаціонарні станції будуть виведені з ладу.
"Взимку ми використовували мобільні генератори. За такою ж логікою ми хочемо зробити і з водою. Зрозуміло, що ми возитимемо не воду, а обладнання, яке переміщатиметься річками і працюватиме як альтернативний водозабір", – сказав Шира.
Частину обладнання для таких станцій уже контрактують, частину виробляють в Україні. На сьогодні можна говорити мінімум про 6 станцій. Вони будуть досить високої потужності – 100-300 тисяч кубометрів на добу.
Це достатньо для середніх обласних центрів – Запоріжжя, Кривий Ріг, Миколаїв, Вінниця, Полтава. Для Києва, Одеси, Львова однієї установки не вистачить.
Мобільні водокачки можна буде запустити в роботу значно швидше, ніж нові стаціонарні водозабірні об'єкти.
"Ці станції будуть використовуватися у важких обставинах протягом короткого часу. Це буде тимчасове водопостачання. Безумовно, у таких випадках можуть бути деякі незручності", – сказало джерело.
Читайте нас в Telegram
