На тлі зростання нелегального грального ринку показники БЕБ за цим напрямом погіршились більше ніж удвічі (інфографіка)

Кіра Аронова
Кіра Аронова Журналіст
На тлі зростання нелегального грального ринку показники БЕБ за цим напрямом погіршились більше ніж удвічі (інфографіка)
Будівля БЕБ
Попри зростання тіньового гемблінга Бюро економічної безпеки суттєво зменшило темпи протидії нелегальному гральному ринку.

За січень-квітень 2026 року детективи скерували до суду лише 4 обвинувальні акти щодо протиправної організації казино або проведення азартних ігор. Також, за офіційними даними, різко скоротилась кількість викритих злочинних груп та справ щодо злочинів проти білого бізнесу. 

Про це свідчать статистичні дані Офісу Генерального прокурора України

Відповідно до звіту про роботу органів досудового розслідування Бюро економічної безпеки, упродовж січня- квітня 2026 року БЕБ направило до суду лише 4 обвинувальні акти за статтею 203-2 Кримінального кодексу України - незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор та лотерей. Ще п’ять кримінальних проваджень були закриті через відсутність доказів або складу злочину.

Для порівняння за аналогічний період 2025 року до суду було скеровано 10 таких обвинувальних актів щодо 16 осіб. 

Водночас, за даними міжнародної дослідницької компанії KANTAR, нелегальний гральний ринок в Україні виріс з 52,1 до 56,7%. Наразі його обсяг перевищив 61,6 млрд грн.

Також помітно скоротилася кількість справ щодо легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. За перші чотири місяці 2026 року до суду скерували 14 обвинувальних актів, тоді як за аналогічний період 2025 року - 23.

Попри заяви директора БЕБ про пріоритетність захисту бізнесу та створення справедливих умов конкуренції, детективи значно рідше викривають нелегальні виробництва, пов’язані з підробкою продукції відомих брендів.

Цьогоріч до суду було скеровано лише 4 обвинувальних акти щодо 9 осіб за незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару  (стаття 229 КК України). Минулого року цей показник був майже втричі більше - 13 скерованих до суду обвинувальних актів стосовно 22 осіб. 

Суттєво зменшилась і кількість скерованих до суду справ щодо службового підроблення: 1 кримінальне провадження та 2 особи у 2026 році проти 6 справ та 8 осіб у 2025, підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців - 24 кримінальних  провадження зараз проти 34 минулого року.

Крім того, відповідно до Єдиного звіту про кримінальні правопорушення, детективи БЕБ за згадуваний період розслідували лише 4 справи про шахрайство з фінансовими ресурсами (у 2025 - 16), 67 справ за статтею 191 Кримінального кодексу України (у 2025 - 121).

Загалом зменшилась і загальна кількість справ, у яких обвинувальний акт було скеровано до суду: 83 кримінальних провадження цього року проти 135 в минулому. 

Окремо варто звернути увагу на скорочення кількості справ, в яких фігурують злочинні групи. Адже, за словами Олександра Цивінського, саме масштабні схеми в економіці фокус бюро. Проте кількість обвинувальних актів у таких провадженнях наразі зменшилась до 10 проти 24 минулого року. 

За майже однакової кількості кримінальних проваджень у детективів Бюро економічної безпеки змінились також показники встановлених й відшкодованих збитків:

  • встановлено збитків впродовж січня-квітня 2026 року - 1,5 млрд грн
  • встановлено збитків впродовж січня-квітня 2025 року - 2, 4 млрд грн

  • відшкодовано збитків впродовж січня-квітня 2026 року - 1,2 млрд грн
  • відшкодовано збитків впродовж січня-квітня 2025 року - 1,7 млрд грн

Також зменшилась кількість кримінальних проваджень, що розслідувалися до 3 місяців, тоді як вартість майна, на яке було накладено арешт, фактично не змінилась. 

Варто зазначити, що погіршення результатів роботи Бюро економічної безпеки відбулося за практично незмінної чисельності працівників БЕБ - близько 1200 як минулого, так і цього року, та збільшеного фінансування: 2,18 млрд грн у 2026 році проти 1,8 у 2025.

Нагадаємо, раніше на неефективність роботи Бюро економічної безпеки звернув увагу народний депутат України Данило Гетманцев. Зокрема він зазначив, що після перезавантаження БЕБ до відомства виникає багато питань щодо боротьби з тіньовою економікою та забезпечення рівних умов для бізнесу, адже цілі сектори економіки не детінізуються, а економічні злочини продовжуються.

Читайте нас в Telegram

 

Поділитися статтею:
Економіка
Земельний податок: хто з пенсіонерів має право не платити у 2026 році
Економіка

Земельний податок: хто з пенсіонерів має право не платити у 2026 році

Державна податкова служба пояснила, хто може скористатися пільгою зі сплати земельного податку. Роз'яснення стосується українців, які отримують пенсію за вислугу років, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та з інших підстав

05.07.2026
Курс долара і євро 6 липня: НБУ встановив офіційні курси валют
Економіка

Курс долара і євро 6 липня: НБУ встановив офіційні курси валют

Після завершення минулого тижня гривня дещо зміцнила свої позиції щодо долара. Національний банк України встановив офіційний курс американської валюти на понеділок, 6 липня, на рівні 44,57 грн за долар

05.07.2026
Гетманцев: мережі суші в Україні масово використовують ФОП-схеми
Економіка

Гетманцев: мережі суші в Україні масово використовують ФОП-схеми

В Україні значна частина мереж суші працює через масове дроблення бізнесу на фізичних осіб-підприємців.

03.07.2026
«Країна може залишитися без хліба». У Держдумі РФ заявили про приховування масштабів паливної кризи
Економіка

«Країна може залишитися без хліба». У Держдумі РФ заявили про приховування масштабів паливної кризи

У Росії заявили, що влада приховує реальні масштаби паливної кризи, яка загострилася після ударів по нафтопереробних заводах. У Держдумі попереджають про ризики для аграрного сектору та постачання товарів.

02.07.2026
Борг держави за «5-7-9%» може зрости до 10 млрд грн
Економіка

Борг держави за «5-7-9%» може зрости до 10 млрд грн

Заборгованість держави перед банками за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» до кінця 2026 року може сягнути близько 10 млрд грн. У Національному банку вважають, що програму пільгового кредитування потрібно робити більш адресною, адже частина бізнесу вже може залучати кредити без державних субсидій.

02.07.2026