Омбудсмен виявив недоліки у 93% перевірених укриттів
Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Дані також наведені у звіті “Стан і функціональність укриттів в Україні”.
Представники Уповноваженого Верховної Ради з прав людини провели 1066 моніторингових візитів до 991 об’єкта фонду захисних споруд цивільного захисту.
За результатами перевірки недоліки виявили у переважній більшості об’єктів. Лише 80 укриттів не отримали жодних рекомендацій щодо поліпшення стану.
У дослідженні брали участь укриття, позначені у застосунку “Дія” як доступні для населення на підконтрольних Україні територіях.
Загалом за результатами моніторингу надали 3996 рекомендацій щодо поліпшення стану укриттів. У середньому це близько 4,5 рекомендації на один об’єкт.
Де ситуація найгірша
Найвищу середню кількість рекомендацій на одне укриття зафіксували у Закарпатській області – 9,2.
Серед регіонів, які частіше зазнають повітряних атак, найбільше зауважень отримали укриття у Херсонській області – 5,4 рекомендації на об’єкт.
У Запорізькій області цей показник становив 4,6, у Київській та Одеській областях – по 4,1 рекомендації на об’єкт.
Фактично не працювали 80 укриттів
Серед перевірених об’єктів 80 укриттів фактично не функціонували. Це 8% від перевіреного фонду.
Найбільше таких об’єктів виявили у Львівській області – 16.
У Києві зафіксували 11 фактично непрацюючих укриттів, у Житомирській області – 8.
В омбудсмена також звернули увагу, що дані про доступні укриття на порталі “Дія” та на інформаційних ресурсах органів місцевої влади можуть відрізнятися.
Фахівці пояснюють це технічною асиметрією: “Дія” оновлюється автоматично, а інші ресурси потребують ручного оновлення. Через це виникає ризик неактуальних або суперечливих даних.
Які укриття у найкращому і найгіршому стані
Найкращий стан зафіксували у спорудах подвійного призначення, які також працюють як укриття. До таких об’єктів, зокрема, належать станції метрополітену.
В омбудсмена вважають, що кращий стан таких споруд пов’язаний із відповідальністю балансоутримувача та наявністю постійного персоналу.
Натомість найгірший стан зафіксували у найпростіших укриттях, зокрема підвалах житлових будинків, якими керують ОСББ або приватні компанії.
У звіті зазначається, що такі об’єкти часто не мають ресурсного забезпечення, не отримують фінансової підтримки та залишаються без належного контролю.
Головна проблема – доступність
Найбільш критичною проблемою захисних споруд виявилася недоступність для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Такий недолік зафіксували на 101 об’єкті.
Також фахівці часто виявляли відсутність запасів продуктів і води – 91 випадок, а також відсутність укомплектованої аптечки – 53 випадки.
Попри надані рекомендації, доступність укриттів забезпечили лише у 25% випадків.
Для порівняння, вимогу щодо наявності табличок після зауважень виконали у 64% укриттів, а щодо запасу продовольства – у 58%.
Проблема фінансування укриттів
У звіті окремо зазначається, що законодавство лише рамково визначає джерела фінансування укриттів. Йдеться про кошти державного бюджету, місцевих бюджетів, суб’єктів господарювання та інші не заборонені законом джерела.
Водночас для ОСББ, приватних підприємств, орендарів і комунальних підприємств законодавство здебільшого декларує можливість участі у фінансуванні, але не встановлює чітких мінімальних зобов’язань.
При цьому саме балансоутримувачі відповідають за готовність укриттів до використання та можуть нести адміністративну або кримінальну відповідальність у разі їхньої неготовності чи відповідних наслідків.
Державне фінансування укриттів нині переважно зосереджене у сфері освіти. У 2025 році на облаштування укриттів у школах передбачили 6,2 млрд грн субвенції, а на 2026 рік субвенція на шкільні укриття становить 5 млрд грн.
Водночас такі укриття часто мають обмежений доступ і використовуються переважно учасниками освітнього процесу. Тому це фінансування лише частково впливає на загальний рівень захищеності населення.
Читайте нас в Telegram
