Перекази родичам і фінмоніторинг: які документи може попросити банк
Про це повідомляє “Інформатор” із посиланням на пояснення адвоката Богдана Янківа. Нульова ставка оподаткування для спадщини і дарунків від родичів першого та другого ступенів споріднення передбачена статтею 174 Податкового кодексу України.
Переказати гроші мамі, дитині, брату, сестрі, бабусі, дідусю чи онукам можна без сплати податку на доходи фізичних осіб.
За поясненням юристів, нульова ставка ПДФО діє для переказів між родичами першого та другого ступенів споріднення. До першого ступеня належать батьки, чоловік або дружина, діти, зокрема усиновлені. До другого – рідні брати і сестри, бабусі, дідусі та онуки.
Тобто якщо людина регулярно переказує гроші мамі або дитині на підтримку, це не означає автоматичного виникнення податкового зобов’язання.
Водночас відсутність податку не означає, що банк не може поставити запитання. Оподаткування і фінансовий моніторинг – це різні системи контролю.
Чому банк може перевірити переказ
Банк може зацікавитися операцією, якщо вона виглядає незвичною для фінансової поведінки клієнта, не відповідає його підтвердженим доходам або має ознаки ризикової.
Питання можуть виникнути як до відправника, так і до отримувача коштів.
Якщо клієнт не надасть документи на запит фінмоніторингу, банк може обмежити операції або заблокувати рахунок до з’ясування обставин.
Що треба підготувати для банку
Юристи радять заздалегідь мати документи, які підтверджують дві речі: родинний зв’язок і законне походження коштів.
Для підтвердження спорідненості можуть знадобитися свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, якщо після одруження змінювалося прізвище, або інші документи, які прямо показують зв’язок між відправником і отримувачем.
Пояснення “це моя мама” або “це моя дитина” для банку може бути недостатнім.
Для підтвердження фінансового стану можуть знадобитися довідка про доходи від роботодавця, податкова декларація, документи про роботу за кордоном або інші підтвердження джерела коштів.
Якщо людина працює в Україні, основним документом може бути довідка про доходи. Якщо отримує дохід за кордоном – контракт, декларація або інші офіційні документи з країни, де вона працює.
Які ліміти діють для переказів
У 2026 році банки застосовують ліміти на вихідні карткові перекази залежно від рівня ризику клієнта та наявності підтверджених доходів.
За даними публікацій про міжбанківський меморандум, для клієнтів із високим рівнем ризику ліміт може становити до 50 тис. грн на місяць, а для клієнтів із низьким або середнім рівнем ризику без підтверджених доходів – до 100 тис. грн на місяць. Якщо доходи документально підтверджені, банк може проводити перекази в межах підтвердженого доходу.
Такі ліміти не означають, що кожен переказ родичу автоматично стане проблемою. Але якщо суми великі або перекази регулярні, банк може попросити пояснення і документи.
Коли можуть виникнути проблеми
Найчастіша причина питань банку – невідповідність між офіційними доходами людини та сумами, які вона переказує або отримує.
Наприклад, якщо клієнт не має підтверджених доходів, але регулярно відправляє значні суми, банк може вважати такі операції ризиковими.
Не завжди спрацьовують і прості пояснення на кшталт “допомога родичам”, “повернення боргу” або “сімейні гроші”. Якщо банк просить документи, краще надати їх у повному обсязі.
Проблеми з фінмоніторингом в одному банку можуть вплинути на подальше обслуговування в інших установах, якщо клієнт потрапляє до категорії ризикових.
Що важливо пам’ятати
Перекази між близькими родичами не є тим самим, що виплати від сторонніх осіб.
Гроші від сторонніх людей можуть розцінюватися як оподатковуваний дохід або як операції, що потребують додаткового пояснення.
Банки мають право запитувати документи щодо підозрілих або нетипових фінансових операцій. У разі серйозних підозр інформація може передаватися до компетентних органів, зокрема ДПС, БЕБ, ДБР або СБУ.
Тому найкращий захист для клієнта – не чекати блокування, а мати підготовлені документи: підтвердження родинного зв’язку, джерела доходу та зрозуміле пояснення призначення переказів.
Як повідомляв ThePublic, у Верховній Раді пропонують уточнити правила стягнення інфляційних втрат за прострочені грошові борги під час воєнного стану. Для пересічного громадянина це означає просту річ: якщо боржник затягує повернення грошей, він має компенсувати не лише сам борг, а й втрату вартості цих грошей через інфляцію.
Читайте нас в Telegram
