Путін та Трамп залишились без карт
Financial Times опублікувала колонку під заголовком «Putin and Trump don’t have the cards», у якій порівняла наслідки повномасштабного вторгнення Росії в Україну та американської операції проти Ірану.
Автор матеріалу нагадав, що після вторгнення Росії у 2022 році Дональд Трамп назвав дії Володимира Путіна «геніальними». Водночас у статті зазначається, що війна Росії проти України стала «найдорожчою помилкою великої держави сучасності» до початку американської операції "Епічна лють" проти Ірану.
І Путін, і Трамп розраховували на слабкого противника та швидку перемогу, однак у підсумку втягнули свої країни у тривалі конфлікти з великими витратами. Головним вигодонабувачем від стратегічних помилок Москви та Вашингтона став Китай.
Прихильники жорсткої лінії у США вважають режими Ірану та України неспівставними через політичний устрій держав. Водночас у статті наголошується, що обидві війни були «війнами вибору», а різниця між початковими цілями та фактичними результатами виявилася значною як для Трампа, так і для Путіна.
Путін не може визнати провал «спеціальної операції», оскільки це може коштувати йому влади та, можливо, життя. Щодо Трампа то його позицію визначають політичні міркування та особисті амбіції. Трампу доведеться домовлятися з іранською владою, яку він раніше заявляв про намір знищити.
Росія втрачає по 35 тисяч військових щомісяця, а українська армія здатна завдавати ударів по об’єктах на території РФ на відстані до тисячі кілометрів. Путіну довелося звертатися до Трампа з проханням переконати Володимира Зеленського не атакувати Москву дронами під час параду до Дня перемоги.
Україна отримала нові переваги завдяки військовим технологіям, зокрема дешевим перехоплювачам для знищення російських ракет. В той час коли Пентагон вичерпує запаси ракет у Перській затоці, Україна фактично здійснила революцію у військовій економіці. Досвід України та Ірану змінює підходи до ведення сучасної війни та ставить під сумнів ефективність дорогих традиційних озброєнь, зокрема авіаносців. Тепер країни Перської затоки як і США потребують цих українських технологій, що дає Києву серйозний важіль впливу на Трампа.
Війна Росії проти України призвела до зворотного ефекту для Кремля. Після вступу Фінляндії до НАТО протяжність кордону Альянсу з Росією фактично подвоїлася.
У матеріалі йдеться і про кризу різних політичних концепцій у США. Financial Times зазначає, що критики НАТО з американських політичних крайнощів опинилися у складному становищі, як і прихильники політики «America First».
Окрім Китаю, додаткові можливості отримують держави середнього масштабу. Вплив США на Близькому Сході послабився, а Іран, ймовірно, залишиться важливою регіональною силою.
Тим часом Україна може стати ключовим партнером НАТО у разі зменшення ролі США в Альянсі.
