Рада ухвалила суперечливий закон про декларації суддів
Про ухвалення закону повідомляє Верховна Рада. У картці законопроєкту зазначено, що 9 червня 2026 року документ прийнято і він готується на підпис.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13165-2 про зміни до закону “Про судоустрій і статус суддів” та закону “Про Вищу раду правосуддя”.
Документ стосується декларацій доброчесності суддів та декларацій родинних зв’язків.
За ухвалення законопроєкту в другому читанні та в цілому проголосували 242 народні депутати. Проти не було жодного голосу, четверо депутатів утрималися, ще 62 не голосували.
Законопроєкт має євроінтеграційну позначку. Його зареєстрували 25 квітня 2025 року, а 9 червня 2026 року парламент ухвалив документ як закон. Наразі він готується на підпис.
Що змінює закон
Закон об’єднує декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді в один документ.
Йдеться про декларацію доброчесності та родинних зв’язків судді.
У Верховній Раді пояснюють, що закон має уточнити відомості, які суддя зазначає у декларації, а також врегулювати порядок перевірки таких декларацій.
Судді мають щороку до 1 травня подавати декларацію через сайт Вищої кваліфікаційної комісії суддів. У декларації потрібно буде зазначати інформацію не лише про себе, а й про родичів, якщо вони зараз або протягом останніх п’яти років працювали на посадах, пов’язаних із судовою системою, правоохоронними органами, політикою чи державним управлінням.
Йдеться, зокрема, про родичів-суддів, прокурорів, адвокатів, працівників ВРП, ВККС, Конституційного Суду, правоохоронних органів, народних депутатів, членів уряду, представників Офісу президента, НАЗК, НАБУ та інших державних органів.
Чому закон називають суперечливим
Попри євроінтеграційний статус, законопроєкт викликав критику у частини експертної спільноти.
Організація DEJURE заявляла, що документ не вирішує ключову проблему, через яку його розробляли, – ефективну перевірку доброчесності суддів.
Ключова претензія стосується суддів Верховного Суду. За даними “Європейської правди”, пункт 8 так званого “плану Качки-Кос” передбачає тимчасове залучення незалежних міжнародних експертів для перевірки декларацій суддів Верховного Суду.
В ухваленому законопроєкті такої прямої норми немає.
Частина експертів вважає, що закон не запроваджує незалежної міжнародної перевірки декларацій суддів Верховного Суду і може звузити інструменти виявлення недоброчесності.
Що відповідає Верховна Рада
В офіційному повідомленні парламенту зазначено, що закон спрямований на виконання зобов’язань України в межах Ukraine Facility.
Йдеться про реформу судової системи, зокрема посилення підзвітності та доброчесності суддів.
Також Рада посилається на звіт Єврокомісії в межах Пакета розширення ЄС за 2024 рік. Там вказувалося, що Україна має ухвалити законодавство про перегляд системи декларування доброчесності суддів для посилення підзвітності судової влади та суспільної довіри до неї.
Водночас у повідомленні парламенту окремо зазначено, що Кабміну доручають після консультацій із Вищою радою правосуддя та з урахуванням міжнародних і європейських стандартів подати законопроєкт щодо тимчасових особливостей індивідуальної перевірки декларацій суддів Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів за участю незалежних експертів.
Тобто участь незалежних експертів не закладена як уже чинний механізм у цьому законі, а винесена в майбутній окремий законопроєкт.
Чому це важливо для євроінтеграції
Зміни до правил перевірки декларацій суддів пов’язані з євроінтеграційними зобов’язаннями України.
Саме тому документ має євроінтеграційну позначку і розглядається в контексті Ukraine Facility та переговорів про вступ до ЄС.
Однак критики вказують, що формального ухвалення закону може бути недостатньо, якщо його зміст не відповідає очікуваним критеріям Єврокомісії.
Наразі невідомо, чи вимагатиме Єврокомісія від України додаткових змін, щоб виправити цю реформу і привести її у відповідність до фундаментальних критеріїв ЄС.
Водночас не виключено, що Єврокомісія може зарахувати ухвалення документа як виконання частини вимоги для розблокування коштів ЄС, оскільки за ухвалення законопроєкту під час візиту до Києва виступала єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
Читайте нас в Telegram
