Реакція ЄС і НАТО на удари по Ірану викликала критику в Європі

Інна Крамарчук
Інна Крамарчук Журналіст
Реакція ЄС і НАТО на удари по Ірану викликала критику в Європі
Урсула фон дер Ляєн (ліворуч) разом із Каєю Каллас у Брюсселі в червні 2025 року. Фото Герт Ванден Війнгаерт (AP LAPRESSE)
Реакція європейських інституцій та НАТО на удари США та Ізраїлю по Ірану викликала критику щодо ролі та позиції керівництва в Брюсселі. У центрі уваги опинилися Урсула фон дер Ляєн, Кая Каллас і Марк Рютте.

У матеріалі El Pais йдеться про оцінки дій керівництва Європейського Союзу та НАТО на тлі конфлікту навколо Ірану. Зокрема, критиці піддано позиції президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, глави європейської дипломатії Каї Каллас і генерального секретаря НАТО Марка Рютте.

Після ударів США та Ізраїлю по Ірану Марк Рютте в інтерв’ю заявив, що операція була «критично важливою» для безпеки, а також говорив про «широку підтримку» в Європі. Він також назвав Дональда Трампа «лідером вільного світу» та наголосив на необхідності готовності НАТО до стримування.

Водночас зазначається, що у штаб-квартирі Альянсу ці заяви викликали негативну реакцію. Згодом позиція Рютте зазнала змін, а участь НАТО у конфлікті наразі не розглядається.

У тексті також зазначено, що низка європейських країн висловила чітку позицію щодо відсутності намірів залучатися до війни. Зокрема, у Німеччині заявили, що конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном не є війною НАТО, і країна не братиме участі у військових операціях. Подібну позицію висловили у Великій Британії та Італії, Франція зайняла стриману позицію, а Іспанія від початку виступала проти участі.

Щодо Урсули фон дер Ляєн, у матеріалі згадується її заява про те, що Європа більше не може бути гарантом старого глобального порядку. Водночас зазначається, що згодом її позиція була скоригована.

Окремо розглядається позиція Каї Каллас. Вона заявила, що участь НАТО в забезпеченні безпеки Ормузької протоки виходить за межі мандата Альянсу. Водночас вона допустила, що окремі держави можуть долучитися до таких ініціатив у майбутньому.

У матеріалі також зазначається, що економічні наслідки конфлікту вже відчуваються, зокрема через зростання цін на енергоносії та вплив на економіку.

Поділитися статтею:
Політика
Росія вимагає від Rheinmetall 47 млн євро за контракт, який сама ж зірвала через окупацію Криму
Політика

Росія вимагає від Rheinmetall 47 млн євро за контракт, який сама ж зірвала через окупацію Криму

Росія намагається стягнути 47,2 млн євро з німецького оборонного концерну Rheinmetall за контракт на будівництво військового навчального центру, виконання якого було припинене після окупації Криму у 2014 році.

04.06.2026
Естонія хоче продовження захисту для українців і заборони в’їзду для окупантів РФ
Політика

Естонія хоче продовження захисту для українців і заборони в’їзду для окупантів РФ

Естонія підтримує продовження тимчасового захисту для українців у ЄС до березня 2028 року та просуває ідею заборони в’їзду до Шенгенської зони для російських комбатантів.

04.06.2026
Які документи українців у "Дії" першими визнає ЄС: оцінка Мінцифри
Політика

Які документи українців у "Дії" першими визнає ЄС: оцінка Мінцифри

Україна стала першою країною поза ЄС, що долучилась до єдиного цифрового гаманця Європи - і вже тестує чотири документи для визнання за кордоном.

04.06.2026
Верховна Рада втретє спробує декриміналізувати порно
Політика

Верховна Рада втретє спробує декриміналізувати порно

На розгляд Верховної Ради внесли новий законопроєкт, який декриміналізує дорослий контент і зруйнує схеми, на яких наживаються недобросовісні правоохоронці.

04.06.2026
Тайвань збільшить запаси ракет до понад 1800 одиниць. Так країна готується до можливого нападу Китаю
Політика

Тайвань збільшить запаси ракет до понад 1800 одиниць. Так країна готується до можливого нападу Китаю

До 2029 року Тайвань планує збільшити запаси протикорабельних ракет до понад 1800 одиниць. Країна хоче протистояти загрозам з боку Китаю.

04.06.2026