Росія вдарила по культурній спадщині Києва: що втрачено назавжди і що робити далі (ВІДЕО)
Під ударом опинилися Національна кіностудія імені Олександра Довженка та Києво-Печерська лавра. У першому випадку йдеться про втрату унікального рухомого фонду українського кіно. У другому – про пошкодження об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО та пам’яток національного значення.
Що втрачено на кіностудії Довженка
На кіностудії Довженка після удару виникла пожежа. За даними Міністерства культури, внаслідок влучання пошкоджено костюмний цех і знищено найбільшу та найстарішу костюмну колекцію України. У фондах студії зберігалися близько 100 тисяч костюмів і 3 мільйони одиниць різноманітного одягу.
З точки зору охорони культурної спадщини колекція є частиною матеріальної історії українського кінематографа: костюми створювалися для конкретних фільмів, епох, образів і творчих рішень художників.
Навіть якщо частину речей колись спробують відтворити за фото, ескізами або описами, це вже не будуть оригінальні предмети з власною історією використання. Саме тому така втрата є незворотною.
Що пошкоджено в Києво-Печерській лаврі
На території Києво-Печерської лаври після удару виникли пожежі. За даними ДСНС, горів дах Успенського собору на площі близько 800 квадратних метрів.
Гендиректор Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко повідомив, що найбільше постраждав Успенський собор, а також є загроза обвалу. За його словами, суттєвих пошкоджень зазнала низка об’єктів Лаври, щонайменше п’ять із них є пам’ятками національного значення.
З Успенського собору евакуювали релігійні реліквії та музейні експонати. Масштаб пошкоджень мають встановити після повного обстеження конструкцій.
Чому це не тільки “ремонт після обстрілу”
Для фахівців із охорони спадщини першочергове питання після такої атаки – не лише відновити дах чи прибрати уламки. Спершу потрібно зрозуміти, що саме пошкоджено, які елементи мають історичну цінність, що можна врятувати, а що втрачено остаточно.
У випадку з Лаврою важлива не тільки сама будівля, а й автентичні конструкції, розписи, декоративні елементи, фрагменти оздоблення, археологічний шар, музейні предмети та сакральні речі.
У випадку з кіностудією Довженка йдеться про рухому культурну спадщину – костюми, текстиль, реквізит, предмети, пов’язані з історією українського кіно. Такі втрати складніше оцінити в грошах, бо вони мають історичну, мистецьку й архівну цінність.
Яким має бути алгоритм дій після атаки
Перший етап – безпека. До об’єктів мають допускати лише рятувальників, інженерів, фахівців із пам’яткоохоронної сфери та представників балансоутримувача. Якщо є ризик обвалу, роботи з фіксації проводять лише після інженерної оцінки.
Другий етап – первинна фіксація. Потрібні фото, відео, дрон-зйомка, 3D-сканування, опис пошкоджень, прив’язка до планів будівлі та окремий опис утрачених або пошкоджених предметів. Така документація потрібна і для реставрації, і для майбутніх міжнародних позовів.
Третій етап – протиаварійні роботи. Це тимчасове накриття пошкоджених дахів, укріплення конструкцій, захист відкритих інтер’єрів від дощу, вологи й температурних перепадів, консервація фрагментів, які можна врятувати.
Четвертий етап – інвентаризація втрат. Для кіностудії це має бути окремий перелік знищених костюмів, реквізиту, архівних одиниць і супровідної документації. Для Лаври – акт стану пам’яток, опис пошкоджених конструкцій, інтер’єрів, реліквій і музейних предметів.
П’ятий етап – експертна оцінка і проєкт реставрації. До таких робіт мають залучати реставраторів, архітекторів, інженерів, мистецтвознавців, музейників і фахівців із культурної спадщини. Звичайний будівельний ремонт для пам’ятки такого рівня неприйнятний.
Чому потрібна міжнародна фіксація
Києво-Печерська лавра є об’єктом світової спадщини ЮНЕСКО. Також Україна приєдналася до Другого протоколу до Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.
Другий протокол передбачає поняття “посиленого захисту” для культурних цінностей. У тексті протоколу йдеться, що такий захист створюється відповідно до спеціальних процедур і стосується об’єктів особливої культурної важливості.
Саме тому пошкодження Лаври має не лише український, а й міжнародно-правовий вимір. Документація наслідків атаки потрібна для ЮНЕСКО, міжнародних партнерів, правоохоронних органів і майбутніх механізмів відшкодування збитків.
Що кажуть фахівці та інституції
Гендиректор Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко повідомив, що після удару найбільше постраждав Успенський собор і є загроза обвалу. Це означає, що першочерговим завданням є не косметичний ремонт, а інженерне обстеження і стабілізація конструкцій.
Національна комісія України у справах ЮНЕСКО раніше заявляла, що станом на травень 2026 року Росія вже знищила або пошкодила 1 783 об’єкти культурної спадщини та 2 540 об’єктів культурної інфраструктури в Україні.
Окремо в Україні працюють документатори пошкоджень культурної спадщини. Зокрема, HeMo після попередньої масованої атаки на Київ повідомляли про обстеження понад 40 постраждалих об’єктів. Така робота важлива для створення доказової бази, а не лише для медійної фіксації руйнувань.
Які ризики залишаються після пожежі
Після гасіння пожежі пам’ятка не стає автоматично врятованою. Для історичних будівель небезпечними залишаються волога, різкі температурні зміни, навантаження на перекриття, приховані тріщини, деформація несучих конструкцій і подальше руйнування декоративних елементів.
Якщо пошкоджений дах не накрити тимчасовою конструкцією, дощ і сніг можуть завдати не меншої шкоди, ніж сам удар. Якщо не провести інженерне обстеження, існує ризик вторинних обвалів.
Для костюмної колекції ризики інші: навіть частково вцілілий текстиль після пожежі може бути пошкоджений димом, водою, сажею та високою температурою. Такі предмети потребують швидкого сортування, сушіння, очищення й консервації. Інакше втрати можуть збільшитися вже після ліквідації пожежі.
Що має бути зафіксовано для майбутньої відповідальності Росії
У таких випадках важливо фіксувати не лише сам факт влучання, а й повний ланцюг наслідків.
Йдеться про точний час атаки, тип ураження, місце влучання, фото- і відеодокази, свідчення очевидців, акти ДСНС, висновки інженерів, перелік пошкоджених пам’яток, опис утрачених предметів, ринкову та культурну оцінку втрат.
Окремо мають бути зафіксовані витрати на протиаварійні роботи, реставрацію, евакуацію фондів, тимчасове зберігання, експертизи та майбутнє відновлення.
Для кіностудії Довженка потрібно створити максимально детальний реєстр утрачених одиниць: костюмів, текстилю, реквізиту, архівних описів, фотофіксації та даних про фільми, з якими вони були пов’язані.
Що втрачено назавжди
Назавжди втрачено не лише частину матеріальних предметів. Втрачено автентичність.
Знищені костюми з фондів кіностудії Довженка можна частково відтворити як копії, але неможливо повернути їхню історичну оригінальність, зв’язок із конкретними зйомками, майстрами й епохами українського кіно.
Пошкоджені елементи Лаври можна реставрувати, але кожне таке втручання вже фіксує травму пам’ятки. Для об’єкта світової спадщини це означає не просто ремонт, а довгий процес порятунку автентичної тканини пам’ятки.
Саме тому атака на кіностудію Довженка і Києво-Печерську лавру є ударом не тільки по будівлях. Це удар по пам’яті, доказовості культури та матеріальних слідах української історії.
Читайте нас в Telegram
